Місяць: Квітень 2026

У 2020–2021 роках сотні українських компаній імпортували засоби індивідуального захисту з пільгою — без ввізного мита та ПДВ. Підставою була Постанова КМУ №224 від 20.03.2020, яка дозволяла преференційний режим для товарів із затвердженого Переліку, спрямованих на боротьбу з COVID-19.

Зараз, через три-чотири роки після імпорту, митні органи проводять перевірки цих операцій. І результати передбачувані: масові донарахування. Логіка митниці проста — якщо рукавички потім продавалися як побутові, значить, пільга застосована неправомірно. Нижче — розбір справи, в якій ми довели, що ця логіка хибна, і яка має пряме значення для будь-якого імпортера, що використовував COVID-пільги.

Правова конструкція пільги: де митниця помиляється

Постанова №224 визначає перелік товарів для боротьби з COVID-19 за двома критеріями: найменування товару та код УКТЗЕД. Для нітрилових і латексних рукавичок це код 4015. Постанова не містить жодних додаткових умов щодо маркування, пакування чи подальшого використання товару після ввезення. Немає вимоги, що рукавички мають продаватися в аптеках або маркуватися як медичні.

Це принциповий момент, який митниця систематично ігнорує. Митні органи фактично додають до Постанови №224 вимогу, якої в ній немає: щоб товар і після ввезення використовувався виключно «для боротьби з COVID-19». Але закон такої вимоги не встановлює. Пільга визначається на момент перетину кордону, за об’єктивними критеріями — код УКТЗЕД та Перелік.

Повідомлення Держпраці: ключовий документ, який часто недооцінюють

Другий юридичний інструмент, на якому тримається ця пільга — повідомлення Держпраці. Згідно з п. 1-1 Постанови КМУ №761, засоби індивідуального захисту можуть бути введені в обіг на підставі повідомлення Держпраці без виконання вимог технічних регламентів. Це спеціальний механізм, створений саме для пандемії.

У нашій справі компанія отримала повідомлення Держпраці для кожної митної декларації. Ці повідомлення станом на момент перевірки не скасовані — що підтверджено офіційним листом Держпраці. Митниця цей факт знала, але в акті перевірки його просто проігнорувала.

Зверніть увагу: якщо ви використовували COVID-пільгу і у вас є повідомлення Держпраці — перевірте їхній статус. Поки вони чинні — це ваш найсильніший аргумент.

Помилка суду першої інстанції: урок для тих, хто зупиняється на першій відмові

Суд першої інстанції відмовив у позові. Причина показова: суддя застосував Технічний регламент щодо медичних виробів замість Технічного регламенту засобів індивідуального захисту. Це фундаментальна помилка — рукавички, імпортовані як ЗІЗ за Постановою №761, регулюються саме ТР ЗІЗ, а не ТР медвиробів. Різні нормативні акти, різні вимоги, різні правові наслідки.

Крім того, суд повністю проігнорував висновки лабораторних досліджень, які підтверджували ефективність рукавичок проти SARS-CoV-2, та лист МОЗ, який визнавав можливість використання «господарських» рукавичок для профілактики COVID-19.

Апеляційний суд усе це виправив і задовольнив позов повністю. Але цей приклад важливий для практики: програш у першій інстанції — не привід здаватися. Особливо у складних справах, де суд першої інстанції може не розібратися в специфіці регулювання.

Що з цього випливає для вашого бізнесу

Якщо ви використовували COVID-пільги у 2020–2022 роках — будьте готові до перевірки. Митниця системно переглядає ці операції. Ось що варто зробити вже зараз:

• Перевірте статус повідомлень Держпраці. Якщо вони чинні — збережіть підтвердження.
• Зберіть лабораторні висновки або сертифікати, що підтверджують відповідність товару характеристикам ЗІЗ.
• Перевірте, чи входив ваш товар до Переліку Постанови №224 за кодом УКТЗЕД.
• Якщо отримали акт перевірки з донарахуванням — не погоджуйтесь автоматично. Практика показує, що ці справи виграються в суді, навіть якщо перша інстанція відмовляє.

 

Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

Автор: Вікторія Старик, юристка F&P

Класифікація товарів — один з тих митних інструментів, який може змінити економіку імортної операції за одну хвилину. Ви задекларували товар за одним кодом УКТЗЕД, а митниця вважає, що правильний — інший. Різниця в одній цифрі може означати зміну ставки мита з 0% до 10%, додатковий антидемпінговий збір або навіть заборону на ввезення. І раптом ваша прибуткова операція стає збитковою.

Чому класифікація — це не технічне питання

На перший погляд, визначення коду УКТЗЕД — це технічна процедура: подивився в товарну номенклатуру, знайшов потрібну позицію, вписав у декларацію. Але насправді класифікація — це зона конфлікту інтересів. Імпортер зацікавлений у коді з нижчою ставкою мита. Митниця — у коді з вищою. І коли товар не підпадає однозначно під одну позицію (а це трапляється набагато частіше, ніж здається), починається спір.

Нітрилові рукавички — це код 4015 (гумові вироби) чи 3926 (пластмасові вироби)? Багатофункціональний пристрій — це принтер, сканер чи копіювальний апарат? Снек з кукурудзи та сиром — це продукт зернопереробки чи готова продукція? Кожна з цих класифікацій має різну ставку мита.

Як митниця приймає класифікаційне рішення

Процедура визначена ст. 69 МКУ та Порядком ведення УКТЗЕД. Митний орган може прийняти класифікаційне рішення:

• Під час митного оформлення — якщо не погоджується з кодом, визначеним декларантом
• За результатами перевірки після випуску товару — ретроспективне перекласифікування
• За результатами лабораторного дослідження чи експертизи

Важливо: митний орган має прийняти саме класифікаційне рішення, а не просто відмовити в оформленні. Якщо замість класифікаційного рішення видають картку відмови з формулюванням «неправильний код» — це процедурне порушення, яке оскаржується.

Шість Основних правил інтерпретації: що потрібно знати

УКТЗЕД базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), яка має шість Основних правил інтерпретації (ОПІ). Класифікація будь-якого товару визначається послідовним застосуванням цих правил. Суди при розгляді спорів перевіряють, чи правильно митниця їх застосувала.

Правило 1 — класифікація визначається текстами товарних позицій та приміток до розділів і груп. Це головне правило, і часто — достатнє. Якщо текст позиції чітко описує ваш товар — класифікація однозначна.

Правило 3 — застосовується, коли товар можна віднести до двох або більше позицій. Правило передбачає вибір за ступенем конкретності опису, за компонентом, який надає основну характеристику, або за позицією з найбільшим порядковим номером. Саме тут виникає більшість спорів, бо кожне з цих критеріїв допускає тлумачення.

Правило 6 — класифікація в межах підпозицій здійснюється аналогічно класифікації на рівні позицій. Це означає, що всі ті самі правила і примітки застосовуються і на рівні 6, 8, 10-значних кодів.

Попередні рішення: як зменшити ризик до ввезення

Митний кодекс передбачає можливість отримати попереднє рішення щодо класифікації (ст. 23 МКУ). Це рішення митного органу, яке визначає код УКТЗЕД для конкретного товару ДО його фактичного ввезення. Попереднє рішення є обов’язковим для митних органів протягом трьох років.

Для імпортерів, які регулярно ввозять складні або неоднозначні товари, це найефективніший інструмент мінімізації ризику. Замість спору з митницею при кожному оформленні ви один раз отримуєте рішення — і далі посилаєтесь на нього.

Для отримання потрібно подати заяву з детальним описом товару, фотографіями, технічними характеристиками та зразком (за можливості). Строк розгляду — до 30 днів.

Оскарження класифікаційного рішення

Якщо митниця прийняла класифікаційне рішення, з яким ви не згодні, порядок оскарження аналогічний іншим митним рішенням: адмінскарга (10 робочих днів) або позов до адмінсуду (6 місяців).

У суді ключову роль відіграє експертиза. Висновок Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації щодо характеристик товару та його класифікації — один з найвагоміших доказів. Якщо ви готуєтесь до спору — замовляйте експертизу заздалегідь.

Ще один важливий аргумент — практика класифікації аналогічних товарів іншими митними органами або іншими країнами. Якщо той самий товар класифікується за одним кодом в ЄС і Україна зобов’язалася гармонізувати свою номенклатуру — це аргумент на вашу користь.

Якщо митниця змінила код вашого товару — надішліть класифікаційне рішення. Ми проаналізуємо правомірність і скажемо, чи є підстави для оскарження.

 

Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

 

Автор: Альона Євтушенко, юристка F&P

Більшість імпортерів дізнаються про існування картки відмови в найгірший можливий момент — коли вантаж уже стоїть на митниці, а замість випуску товару система видає повідомлення про відмову в оформленні. Далі — простій, витрати на зберігання, зірвані поставки контрагентам. У цій ситуації багато хто починає шукати способи «домовитися» або просто перезаповнює декларацію, погоджуючись на умови митниці. Але часто правильна відповідь інша: картку відмови потрібно оскаржувати.

Ця стаття — не загальний огляд законодавства. Ми розберемо, в яких конкретних випадках картка відмови є незаконною, на які норми спиратися при оскарженні та які процедурні порушення з боку митниці найчастіше стають підставою для її скасування в суді.

Що таке картка відмови і яке місце вона займає в процедурі оформлення

Картка відмови — це формалізоване рішення митного органу, передбачене ст. 256 Митного кодексу та розділом VII Порядку виконання митних формальностей (наказ Мінфіну №631). За своєю природою це індивідуальний адміністративний акт: письмове, вмотивоване рішення про неможливість здійснення митного оформлення.

Принципово важливо розуміти, чим картка відмови відрізняється від рішення про коригування митної вартості. Коригування — це коли митниця каже: «Ми оформимо ваш товар, але за іншою ціною». Картка відмови — це коли митниця каже: «Ми взагалі не будемо оформлювати». Часто ці два рішення видаються одночасно, але оскаржувати їх потрібно окремо, і тактика захисту в кожному випадку різна.

П’ять підстав для відмови, які митниця використовує найчастіше (і що з ними не так)

1. «Декларація не містить усіх відомостей або подана без необхідних документів». Це посилання на п. 11 ст. 264 МКУ. Формально — законна підстава. Але на практиці митниця часто тлумачить її розширено: вимагає документи, які не входять до вичерпного переліку, встановленого ст. 335 МКУ. Наприклад, прайс-листи виробника, експортні декларації країни відправлення, пояснення щодо знижок. Верховний Суд неодноразово підкреслював: перелік документів, визначений Кодексом, є вичерпним, і вимагати додаткові документи як умову оформлення митниця не має права.
2. «Наявні підстави вважати заявлену митну вартість недостовірною». Це найпоширеніша підстава, і водночас найвразливіша для митниці в суді. Справа в тому, що ст. 54 МКУ чітко визначає, коли орган має право відхилити заявлену вартість. Самі по собі «сумніви» — без конкретних фактичних підстав — не є достатньою причиною. Якщо в картці відмови написано щось на кшталт «виникли обґрунтовані сумніви щодо числових значень складових митної вартості» без уточнення, яких саме — це слабке рішення, яке має високі шанси бути скасованим.
3. «Неправильна класифікація товару». Митниця вважає, що ваш код УКТЗЕД визначено невірно, і відмовляє в оформленні. Тут є тонкий нюанс: відповідно до порядку, митний орган має прийняти самостійне класифікаційне рішення, а не просто відмовити. Якщо замість класифікаційного рішення видають картку відмови з формулюванням «неправильний код» — це процедурне порушення.
4. «Порушення заборон та обмежень». Наприклад, відсутність дозволу, сертифіката, ліцензії. Тут потрібно дивитися в кожному конкретному випадку: чи дійсно для цього товару потрібен цей дозвіл, чи митниця помилково застосовує обмеження до товару, на який вони не поширюються.
5. Відмова без чіткої мотивації. Трапляється частіше, ніж хотілося б. У картці відмови — загальні фрази, посилання на «невідповідність вимогам законодавства» без конкретики. Стаття 256 МКУ прямо вимагає: в рішенні мають бути зазначені причини відмови та наведені «вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення». Якщо цього немає — рішення не відповідає закону.

Строки: що потрібно встигнути і в який момент

Адміністративне оскарження до митного органу вищого рівня — 10 робочих днів з дня отримання картки відмови (глава 4 МКУ). На практиці цей шлях рідко дає результат: митниця майже ніколи не скасовує власні рішення в адмінпорядку. Але іноді його варто пройти — хоча б для того, щоб зафіксувати позицію та отримати офіційну відповідь, яку потім можна використати в суді.

Судове оскарження — позов до окружного адміністративного суду протягом 6 місяців. Важливо: адміністративне оскарження не є обов’язковою передумовою звернення до суду. Можна подавати позов одразу. За нашим досвідом, це часто доцільніше — особливо коли товар стоїть і кожен день — це гроші.

Окремо варто пам’ятати: рішення про відмову має бути прийнято в межах строку, відведеного ст. 255 МКУ для завершення митного оформлення (4 робочих дні, у виняткових випадках — до 30). Якщо митниця не прийняла жодного рішення протягом цього строку — це бездіяльність, яка оскаржується окремо.

На що звертає увагу суд: ключові аргументи

Аналіз судової практики показує кілька стійких позицій, на які спирається Верховний Суд при розгляді справ про картки відмови:

Вмотивованість. Рішення митниці має бути конкретним, а не формальним. Суд перевіряє: чи вказано в картці відмови, яких саме документів бракувало, які саме відомості є недостовірними, яким саме нормам не відповідає декларація. Загальні формулювання — підстава для скасування.

Перелік документів. Суди послідовно підтримують позицію, що митниця не має права вимагати документи поза переліком, встановленим ст. 335 МКУ. Якщо відмова мотивована ненаданням документа, який не входить до цього переліку, — рішення незаконне.

Процедура консультацій. При контролі митної вартості ст. 57 МКУ передбачає процедуру консультацій між митницею та декларантом. Якщо митниця пропустила цей етап і одразу видала картку відмови з коригуванням — це порушення процедури, на яке суди звертають увагу.

Доводи на стадії суду. Важливий нюанс: Верховний Суд неодноразово зазначав, що митний орган не має права на стадії судового розгляду наводити нові підстави для відмови, які не були вказані в самій картці. Тобто якщо в картці написано одне, а в суді митниця каже інше — ці нові аргументи не приймаються.

Практичний алгоритм дій

Якщо ви отримали картку відмови, порядок дій такий:

Перше — збережіть усе. Картку відмови, рішення про коригування (якщо є), митну декларацію, всі документи, які подавали, листування з митницею. Не видаляйте нічого з електронного кабінету.

Друге — проаналізуйте підстави. Прочитайте картку уважно: що саме вказано як причина відмови. Порівняйте з фактичним переліком документів, які ви подали. Чи всі вимоги митниці базуються на конкретних нормах Кодексу?

Третє — прийміть рішення про стратегію. Є три варіанти: (а) виконати вимоги митниці і подати нову декларацію — якщо вимоги законні і ви дійсно щось пропустили; (б) подати адмінскаргу; (в) одразу звернутися до суду. Вибір залежить від конкретних обставин, суми спору та того, наскільки терміново потрібен товар.

Коли оскаржувати не варто

Чесно кажучи, не кожну картку відмови має сенс оскаржувати. Якщо ви дійсно не подали документ, передбачений ст. 335 МКУ — простіше подати його і переоформити декларацію. Якщо помилка у класифікації дійсно ваша — дешевше виправити, ніж судитися. Ми завжди радимо клієнтам почати з чесного аналізу ситуації. Оскарження має сенс тоді, коли митниця діє за межами своїх повноважень, вимагає зайве або не дотримується процедури.

Саме для цього ми пропонуємо безкоштовну попередню оцінку: ви надсилаєте картку відмови та супровідні документи, ми аналізуємо і чесно кажемо — чи є перспектива, і якщо є, яка стратегія буде оптимальною.

 

Отримали картку відмови? Надішліть документи — ми оцінимо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

 

Автор: Олена Андрійко, адвокатка F&P

Справи про порушення митних правил — одна з найбільш практично значущих і водночас недооцінених категорій митних спорів. Часто підприємці сприймають складання протоколу про ПММ як неминучість: «виписали штраф — заплатимо і забудемо». Але це хибний підхід. По-перше, суми штрафів бувають значними (до 150% несплачених митних платежів за ст. 485 МКУ, конфіскація за ст. 472, 473). По-друге, далеко не кожен протокол складено правомірно. По-третє, навіть правомірно складений протокол не означає, що штраф неможливо скасувати або зменшити.

Що таке ПММ з юридичної точки зору

Порушення митних правил — це адміністративне правопорушення, передбачене розділом XVIII Митного кодексу (статті 458–485). Це не кримінальна відповідальність (хоча в окремих випадках ПММ може межувати з контрабандою за ст. 201 КК, але це вже інша історія). За ПММ передбачено адміністративні стягнення: штраф та/або конфіскація товарів.

Принципово важливо: справи про ПММ розглядаються або самим митним органом, або судом — залежно від виду порушення та суми штрафу. Справи, в яких передбачено конфіскацію або штраф перевищує певний поріг, розглядаються виключно судом. Це важливо, бо у суді ваші шанси на захист значно вищі, ніж при розгляді справи самою митницею.

Найпоширеніші підстави для складання протоколу

Недостовірне декларування (ст. 472 МКУ). Невірно вказано кількість, вагу, найменування або характеристики товару. Це найчастіша підстава. Штраф — 300% несплачених митних платежів. Але є нюанс: якщо розбіжність виникла не з вини декларанта (наприклад, помилка постачальника в документах або технічна похибка при зважуванні), — це може бути підставою для звільнення від відповідальності.

Недекларування комерційних товарів (ст. 472 МКУ). Незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що підлягають обов’язковому декларуванню. Санкція серйозна: штраф 100% вартості з конфіскацією. Але потрібно довести, що недекларування було умисним. Якщо товар був у транспортному засобі і декларант не знав про нього — це зовсім інша ситуація. Справи за цією статтею розглядаються виключно судом.

Порушення строків транзиту або тимчасового зберігання (ст. 469, 470 МКУ). Фіксовані штрафи, зазвичай менш значні. Але навіть тут бувають ситуації, коли порушення строку відбулося з об’єктивних причин (форс-мажор, бойові дії, пошкодження інфраструктури).

Порушення умов митного режиму (ст. 474, 476, 477 МКУ). Наприклад, використання тимчасово ввезеного товару не за призначенням або невивезення у встановлений строк. Часто стосується обладнання, транспортних засобів, виставкових зразків.

Пересилання заборонених товарів у поштових та експрес-відправленнях (ст. 473 МКУ). Стаття, яка стає все актуальнішою з ростом міжнародної e-commerce. Йдеться про пересилання через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання. Санкція — конфіскація товарів. Причому протокол часто складають на отримувача, навіть якщо він не знав про заборону. Типова ситуація: підприємець замовив через міжнародну платформу партію товару, яка потрапила під обмеження (наприклад, товари подвійного призначення або певні хімічні речовини), а про заборону дізнався вже на пошті разом з протоколом. Захист тут будується на відсутності умислу та на тому, чи дійсно конкретний товар підпадає під заборону.

Ухилення від сплати митних платежів (ст. 485 МКУ). Одна з найсерйозніших і найчастіших підстав для протоколу. Стаття охоплює широкий спектр дій: заявлення неправдивих відомостей щодо ваги, кількості, країни походження, коду УКТЗЕД або митної вартості товару з метою зменшення митних платежів; надання документів з такими відомостями; несплата платежів у строк; використання пільгових товарів не за цільовим призначенням. По суті, це «збірна» стаття, під яку митниця підводить дуже різні ситуації — від реальних схем ухилення до добросовісних помилок у класифікації.

Важливий нюанс щодо ст. 485: раніше санкція становила фіксовані 300% несплаченої суми митних платежів. Конституційний Суд визнав цю безальтернативну санкцію неконституційною, оскільки вона унеможливлювала індивідуалізацію відповідальності з урахуванням обставин справи, форми вини та характеру порушення. Після цього рішення КСУ санкцію змінено на штраф від 50 до 150% несплаченої суми. Це принципово важливо для захисту: тепер суд має можливість і зобов’язаний враховувати конкретні обставини — чи було порушення умисним, який розмір реальної шкоди, чи є пом’якшуючі обставини. Якщо вам нарахували максимальні 150% — це завжди можна оскаржити з вимогою зменшення.

Процедура: від протоколу до постанови

Розуміння процедури — ключ до ефективного захисту. Справа про ПММ починається зі складання протоколу посадовою особою митного органу. Далі справа розглядається — або самою митницею (начальником або його заступником), або передається до суду.

При складанні протоколу ви маєте право: ознайомитися з усіма матеріалами справи, надати пояснення, подати докази, заявити клопотання, користуватися допомогою адвоката. Ці права прямо передбачені ст. 498 МКУ. Практична порада: якщо вам складають протокол — не відмовляйтеся від підпису, але обов’язково впишіть свої зауваження та незгоду. Фраза «з протоколом не погоджуюсь, пояснення надам окремо» — ваш мінімум.

При розгляді справи: ви маєте право брати участь у розгляді, давати пояснення, подавати клопотання та докази. Якщо справу розглядає митниця — ваша присутність не є обов’язковою, але рекомендована. Якщо суд — обов’язково забезпечте участь адвоката.

Стратегія захисту: на що спиратися

Захист у справах про ПММ будується на кількох рівнях:

Процедурні порушення. Чи дотримано строки складання протоколу? Чи повідомлено особу належним чином? Чи роз’яснено права? Чи є в протоколі всі обов’язкові реквізити? Порушення процедури — самостійна підстава для скасування постанови.

Відсутність складу правопорушення. Чи є умисел? Чи є вина саме цієї особи? Наприклад, якщо розбіжність у вазі виникла через різні методи зважування (брутто/нетто, з піддоном/без) — це не недостовірне декларування.

Малозначність. Стаття 487 МКУ передбачає можливість звільнення від відповідальності за малозначністю порушення. Якщо фактичні наслідки порушення мінімальні, а платник діяв добросовісно — суд може обмежитися усним зауваженням замість штрафу.

Пом’якшуючі обставини. Стаття 486 МКУ містить перелік обставин, що пом’якшують відповідальність: добровільне усунення наслідків, вчинення правопорушення внаслідок збігу тяжких обставин тощо. Наявність пом’якшуючих обставин може суттєво вплинути на розмір стягнення.

Оскарження постанови

Постанова про накладення стягнення за ПММ оскаржується до суду протягом 10 днів з дня її вручення (ст. 529 МКУ). Зверніть увагу: строк рахується саме від вручення, а не від дати постанови. Пропуск строку — серйозна проблема, хоча суд може його поновити за наявності поважних причин.

Суд може скасувати постанову повністю, змінити її (зменшити штраф) або повернути справу на новий розгляд. Важливо: в суді тягар доказування лежить на митному органі — саме митниця має довести факт порушення, вину особи та правомірність застосованого стягнення.

Чого не робити

Декілька типових помилок, які ми бачимо на практиці:

• Не намагайтеся вирішити питання «на місці» під час складання протоколу. Будь-яке ваше слово може бути використане проти вас. Зафіксуйте незгоду письмово і зверніться до адвоката до розгляду справи.
• Не ігноруйте протокол. Навіть якщо ви вважаєте його абсурдним — не з’являтися на розгляд і не оскаржувати постанову означає фактично погодитися зі штрафом.
• Не плутайте ПММ з кримінальною відповідальністю. Якщо сума прихованого товару перевищує певний поріг — мова може йти про контрабанду (ст. 201 КК). Тут потрібна зовсім інша стратегія і обов’язкова участь адвоката з першої хвилини.

Наша команда має досвід у митних справах, включаючи досвід роботи в Державній митній службі. Якщо вам склали протокол про ПММ або ви отримали постанову про штраф — надішліть документи. Ми проаналізуємо, чи є підстави для оскарження, і запропонуємо оптимальну стратегію.

 

Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

 

Скасування ППР. Закриття справ про порушення митних правил. Повернення переплачених митних платежів. Представництво з моменту адміністративного оскарження до Верховного Суду.

Fedoryshyn & Partners – компанія, для якої митні спори є щоденною роботою, а не разовим експериментом. Понад 100 справ по всій Україні: коригування митної вартості, картки відмови, протоколи про ПММ, класифікаційні рішення. Знаємо, як митниця думає – і як із цим працювати.

 

Надішліть рішення митниці – оцінимо перспективи оскарження безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33  |  Email: fo@fedoryshyn.com

Чому саме ми

Митне право – одна з ключових практик компанії. Ми не просто знаємо Митний кодекс – ми знаємо, як митниця приймає рішення. Чому саме цей резервний метод, чому саме ці «аналогічні товари», чому саме ці підстави в картці відмови. Це розуміння дозволяє будувати захист точково – не по шаблону, а під конкретну ситуацію.

Що нас відрізняє:

• Фокус на митному та податковому праві. Це ключові практики компанії – з найбільшим обсягом справ, напрацьованою методологією та командою, яка займається цим регулярно.
• Географія – вся Україна. Працюємо з митницями по всій країні, знаємо особливості роботи кожної.
• Усі інстанції. Працюємо від первинного аналізу документів до касації у Верховному Суді.
• Чесна оцінка. Якщо справа безперспективна – скажемо про це до початку роботи, а не після оплати.

З якими ситуаціями до нас звертаються

Коригування митної вартості

Митниця вирішила, що ваш товар коштує дорожче, ніж ви задекларували, – і донарахувала митні платежі. Вам видали рішення про коригування митної вартості, а разом із ним – картку відмови.

Це найпоширеніший тип митного спору. За статистикою Верховного Суду, у більшості справ про коригування митної вартості рішення ухвалюються на користь імпортера – за умови, що декларант надав повний пакет документів відповідно до ст. 53 МКУ та правильно застосував основний метод визначення митної вартості (ст. 58 МКУ).

Що ми робимо:

• Аналізуємо рішення про коригування та підстави, на які посилається митниця
• Перевіряємо, чи дотримано процедуру (ст. 54–55 МКУ): чи було консультацію, чи надано мотивоване обґрунтування, чи правильно застосовано резервний метод
• Оскаржуємо в адміністративному порядку (скарга до Держмитслужби) та/або в суді
• Повертаємо переплачені митні платежі після скасування рішення

 

Картка відмови у митному оформленні

Вам відмовили у випуску товару у вільний обіг. Картка відмови – це не просто формальність: поки вона діє, товар стоїть на митному складі, а ви несете прямі збитки – оренда складу, простій виробництва, зрив контрактів.

Підстави для видачі картки відмови визначені ст. 256 МКУ. На практиці митниця часто виходить за межі цих підстав або не надає належного обґрунтування. У таких випадках рішення підлягає скасуванню.

Що ми робимо:

• Аналізуємо картку відмови на відповідність вимогам ст. 256 МКУ та Наказу Мінфіну №631
• Готуємо скаргу або позов із вимогою зобовʼязати митницю завершити оформлення

Протокол про порушення митних правил (ПММ)

Митниця склала протокол – за недекларування, недостовірне декларування, ухилення від сплати митних платежів або інші порушення (ст. 468-485 МКУ). Наслідки – від штрафу до конфіскації товару.

Що ми робимо:

• Аналізуємо протокол на наявність процедурних порушень (строки, порядок складання, повідомлення)
• Оцінюємо кваліфікацію
• Готуємо позицію захисту для розгляду справи в суді
• Працюємо на зменшення санкції або повне закриття провадження

Класифікація товарів за УКТЗЕД

Митниця змінила код товару – і ставка мита зросла. Або навпаки: ви не впевнені в правильності класифікації і хочете уникнути ризиків до початку поставки.

Класифікаційні спори – одні з найбільш технічно складних. Вони вимагають не лише знання Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та Пояснень до Гармонізованої системи, а й розуміння технічних характеристик конкретного товару.

Що ми робимо:

• Аналізуємо правильність класифікації за Основними правилами інтерпретації
• Оскаржуємо класифікаційні рішення в адміністративному та судовому порядку
• За потреби – залучаємо експертизу ТПП або незалежних експертів

Митні перевірки (камеральні та документальні)

Митниця ініціювала перевірку – камеральну або документальну (планову/позапланову). За результатами – донарахування, штрафи або протокол про ПММ.

Що ми робимо:

• Супроводжуємо перевірку від моменту отримання наказу – контролюємо дотримання процедури
• Готуємо заперечення на акт перевірки
• Оскаржуємо ППР, видані за результатами митної перевірки

Як ми працюємо

Крок 1. Аналіз ситуації

Ви надсилаєте нам рішення митниці, протокол або інший документ. Ми вивчаємо матеріали та протягом 1–2 робочих днів надаємо письмовий висновок: чи є підстави для оскарження, які перспективи і який оптимальний шлях вирішення. Цей етап безкоштовний.

Крок 2. Стратегія та дії

Якщо ви вирішуєте працювати з нами – погоджуємо стратегію, строки та вартість. Готуємо скаргу або позов, збираємо доказову базу, за потреби – подаємо забезпечення позову для розблокування товару.

Крок 3. Представництво

Представляємо ваші інтереси у Держмитслужбі, адміністративних судах усіх інстанцій, включаючи Верховний Суд. Ви отримуєте регулярні звіти про хід справи.

Крок 4. Результат

Після позитивного рішення – контролюємо його виконання: повернення переплачених платежів, оформлення товару, закриття провадження.

 

Надішліть рішення митниці – оцінимо перспективи оскарження безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33  |  Email: fo@fedoryshyn.com

Результати роботи

Кейс 1. Скасування коригування митної вартості та картки відмови

Ситуація. Імпортер хімічної сировини подав до митного оформлення дві партії товару з Китаю (скловолокно, умови поставки FOB). Митниця вирішила, що заявлена вартість занижена – прийняла рішення про коригування по обидвох деклараціях та видала картки відмови.

Що зробили. Довели, що декларант надав повний пакет документів за ст. 53 МКУ (контракт, специфікація, інвойс, коносамент, платіжні документи), а митниця не надала мотивованого обґрунтування застосування резервного методу і не пояснила коригування на обсяги партії та комерційні умови.

Результат. Суд скасував рішення про коригування та картки відмови. Переплачені митні платежі повернуто.

Кейс 2. Закриття провадження про ПММ при зміні коду УКТЗЕД

Ситуація. Митниця змінила код УКТЗЕД на партію будівельних матеріалів і склала протокол за ст. 485 МКУ (ухилення від сплати митних платежів). Декларанту інкримінувалося заявлення неправдивих відомостей для визначення коду.

Що зробили. Довели відсутність умислу як обовʼязкового елементу складу правопорушення за ст. 485 МКУ.

Результат. Провадження у справі закрито. Товар повернуто декларанту.

 

Кейс 3. Скасування ППР на 12 млн. грн. за результатами митної перевірки

Ситуація. Після документальної перевірки митниця донарахувала імпортеру 12 млн. грн.. (мито + ПДВ) – за нібито неправомірне застосування пільги.

Що зробили. Пройшли всі три судові інстанції та довели, що товариство мало право застосовувати пільги при імпорті відповідного товару.

Результат. Суд скасував ППР у повному обсязі. Верховний Суд підтвердив коректність нашої позиції.

 

Кейс 4. Закриття справи про ПММ через помилку в сертифікаті походження

Ситуація. Декларант подав до оформлення партію товару з преференційним режимом. Через технічну помилку в сертифікаті походження (невідповідність марки товару) товар оформили без преференції – але митниця все одно склала протокол про ПММ.

Що зробили. Подали клопотання про закриття провадження. Довели, що: товар фактично оформлено без преференції (тобто платежі сплачені повністю), правильний сертифікат існує, помилка мала технічний характер і не свідчить про намір ухилитися від сплати.

Результат. Провадження закрито у звʼязку з відсутністю складу правопорушення.

 

Надішліть рішення митниці – оцінимо перспективи оскарження безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33  |  Email: fo@fedoryshyn.com

Коли ми відмовляємо

• Ми не беремо справу, якщо бачимо, що шанси на успіх мінімальні.
• Чесна оцінка на старті – це не відмова допомогти. Це повага до вашого часу та грошей. Якщо ми беремо справу – значить, бачимо реальні підстави для результату.

Часті питання

Скільки часу є на оскарження?

Залежить від типу рішення. Адміністративне оскарження рішення про коригування митної вартості – 10 робочих днів з дати отримання (ст. 24 МКУ). Судове оскарження – 6 місяців (ст. 122 КАСУ). У будь-якому випадку – чим раніше ви звернетесь, тим більше інструментів захисту залишається.

Скільки коштують ваші послуги?

Вартість залежить від складності справи. Попередня оцінка ситуації – безкоштовна. Після аналізу документів ми називаємо конкретну суму.

Чи можете ви гарантувати результат?

Ні. Правила адвокатської етики забороняють гарантувати результат судового спору – і ми цього не робимо. Те, що ми гарантуємо: чесну оцінку перспектив до початку роботи, сумлінне ведення справи та повну прозорість щодо ходу процесу.

Чи обовʼязково проходити адміністративне оскарження перед судом?

Для рішень про коригування митної вартості – ні, можна одразу до суду. Як показує практика, адміністративне оскарження не завжди є ефективним способом захисту.

Ви працюєте тільки з великими компаніями?

Ні. Ми працюємо з бізнесом будь-якого масштабу – від ФОП-імпортера до великих виробництв. Ключовий критерій – наявність підстав для оскарження, а не розмір компанії.

Митні авторизації

Окрім спорів, ми супроводжуємо клієнтів при отриманні митних авторизацій – дозволів, які надають підприємству спеціальні права в митних процедурах. За останній період ми успішно отримали:

• Авторизації митного брокера – дозволи, що надають право представляти інтереси імпортерів перед митними органами
• Авторизації на використання загальної гарантії – підприємство може використовувати одну фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів за кількома операціями
• Авторизації на використання пломб спеціального типу – право накладати власні пломби на транспортні засоби та контейнери замість митних забезпечень
• Авторизації на процедуру спрощеного декларування – можливість подавати митну декларацію зі скороченим обсягом відомостей із подальшим поданням додаткової декларації
• Авторизації на процедуру випуску за місцезнаходженням – підприємство отримує право оформлювати товар на власному складі без необхідності доставляти його на митний пост

Процес отримання авторизації передбачає взаємодію з Держмитслужбою, підготовку документів, підтвердження відповідності критеріям та проходження перевірки з боку митного органу. Ми супроводжуємо клієнта на кожному етапі – від попередньої оцінки готовності до отримання рішення.

 

Строки оскарження обмежені

Адміністративне оскарження рішення про коригування митної вартості – 10 робочих днів. Для інших рішень строки можуть бути ще коротшими. Якщо ви отримали рішення митниці, з яким не згодні, – надішліть його для аналізу. Попередня оцінка безкоштовна.

 

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

Fedoryshyn & Partners

Автор: Марина Покотило, партнерка F&P

Отримавши податкове повідомлення-рішення, більшість підприємців опиняються перед вибором: подавати скаргу до ДПС чи одразу йти в суд. Інтернет повний порад обох типів. Одні кажуть: «адмінскарга — це марна трата часу, ДПС ніколи не скасовує власні рішення». Інші: «спочатку пройдіть адміністративну процедуру, це безкоштовно і дає додаткові переваги». Істина, як завжди, залежить від обставин конкретної справи.

У цій статті ми розберемо не загальну теорію, а конкретну логіку прийняття рішення: в яких випадках адмінскарга має практичний сенс, коли вона шкодить, і що змінила позиція Великої Палати ВС щодо строків оскарження у 2025 році.

Що відбувається з грошима, поки ви оскаржуєте

Це перше, що потрібно зрозуміти, бо саме тут — ключ до правильного рішення.

Поки ППР перебуває в процедурі адміністративного оскарження, грошове зобов’язання вважається неузгодженим (п. 56.15 ПКУ). Це означає: ДПС не може стягнути гроші примусово, не може надіслати податкову вимогу, не може застосувати податкову заставу. Подання скарги автоматично ‘заморожує’ виконання ППР.

Те саме відбувається при зверненні до суду: грошове зобов’язання залишається неузгодженим до набрання рішенням суду законної сили (п. 56.18 ПКУ).

Але є критичний момент: між завершенням адміноскарження і поданням позову до суду існує проміжок часу, коли зобов’язання стає узгодженим. У день отримання рішення ДПС по скарзі процедура вважається завершеною, і з цього моменту у вас є 10 робочих днів, щоб сплатити суму — або подати позов і знову ‘заморозити’ її. Якщо ви пропустите цей момент — ДПС має право почати стягнення.

Строки: що змінила Велика Палата ВС

Питання строків оскарження ППР було суперечливим роками. ПКУ містить три різних норми, які регулюють ці строки, і вони між собою не стикуються:

• П. 56.19 ПКУ: 1 місяць після завершення адмінпроцедури (якщо подавали скаргу до ДПС)
• Ст. 122 КАСУ: 6 місяців з моменту, коли дізнались про порушення прав (якщо не подавали скаргу)
• Ст. 102 ПКУ: 1095 днів (строк давності)

У постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 Велика Палата ВС поставила крапку: п. 56.19 ПКУ є спеціальною нормою і має пріоритет. Тобто якщо ви пройшли адміноскарження — у вас рівно місяць на подання позову. Не 1095 днів, не 6 місяців — місяць. А 1095 днів зі ст. 102 — це строк давності для збереження права, а не строк для подання позову.

Якщо ви не подавали скаргу до ДПС — у вас 6 місяців за ст. 122 КАСУ.

Практичний висновок: якщо ви обираєте адмінскаргу, будьте готові подати позов протягом місяця після отримання відповіді. Якщо не впевнені, що встигнете — краще йдіть до суду одразу і матимете 6 місяців.

Коли адмінскарга має сенс

Ви хочете побачити аргументацію ДПС. Відповідь на скаргу — це по суті позиція ДПС у письмовому вигляді. Ви дізнаєтесь, на що вони спиратимуться в суді, і зможете підготувати контраргументи заздалегідь.

Сума невелика, а справа — проста. Бувають випадки, коли ДПС дійсно скасовує ППР на етапі адміноскарження. Зазвичай це технічні помилки, арифметичні неточності або ситуації, коли перевіряючий вийшов за межі повноважень настільки очевидно, що навіть ДПС це визнає.

Ви хочете виграти час. Процедура адміноскарження займає 20 робочих днів (+ подовження до 60 днів, якщо ДПС надішле повідомлення). Весь цей час гроші ‘заморожені’. Для бізнесу, який потребує часу на підготовку до суду або вирішення інших питань, це може бути тактичною перевагою.

Коли потрібно йти до суду одразу

Сума значна, а ризик стягнення — реальний. Якщо мова про мільйони гривень і ви не впевнені, що встигнете подати позов протягом місяця після адміноскарження — не ризикуйте. Йдіть до суду одразу.

Справа складна і потребує повного судового дослідження. Адмінскарга розглядається ДПС без участі платника, без допиту свідків, без витребування доказів. Суд — це повноцінний процес, де ви можете подати клопотання про витребування документів, залучити експерта, допитати посадових осіб ДПС.

10-денне вікно: найнебезпечніший момент

Після завершення адмінпроцедури грошове зобов’язання вважається узгодженим. У платника є 10 робочих днів на сплату (п. 57.3 ПКУ). Якщо протягом цих 10 днів ви не сплатите і не подасте позов — ДПС має право розпочати стягнення: направити податкову вимогу, застосувати заставу, ініціювати арешт активів.

Тому якщо ви обрали шлях адмінскарги — позовну заяву потрібно мати готовою до моменту отримання відповіді. Не починати готувати, а мати готовою. Інакше ви ризикуєте опинитися в ситуації, коли 10-денний строк спливає, а позов ще не подано.

Заперечення на акт перевірки: нульовий етап, який усі забувають

Ще до ППР, ще на етапі акту перевірки, платник має право подати заперечення протягом 10 робочих днів (п. 86.7 ПКУ). Цей етап часто ігнорують — даремно. Заперечення змушує ДПС або відхилити ваші аргументи (і тоді ви бачите їхню позицію), або частково визнати помилки (і зменшити суму ППР). Крім того, заперечення фіксують вашу позицію документально — це корисно і для адмінскарги, і для суду.

Ідеальна стратегія: заперечення на акт → адмінскарга (якщо є тактичний сенс) → позов до суду. На кожному етапі — письмова фіксація вашої позиції та аргументів.

 

Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

 

 

Автор: Анастасія Головатюк, юристка F&P

Для багатьох підприємців зупинення реєстрації податкової накладної стає неприємним сюрпризом. Ви здійснили реальну господарську операцію, склали накладну, відправили на реєстрацію в ЄРПН — і отримали квитанцію про зупинку. Ваш покупець не може сформувати податковий кредит, а вам загрожує штраф за несвоєчасну реєстрацію. При цьому жодного порушення ви не допустили.

Ця ситуація масова. За даними ДПС, у 2024 році зупинялося близько 1,4% всіх накладних, а на початок 2025-го цей показник знизився до 0,9%. Здавалося б, небагато — але для конкретного бізнесу, у якого заблокували накладну на кілька мільйонів гривень, статистика — слабка розрада. Розберемо, як працює система і що робити на кожному етапі.

Як працює система СМКОР: чому вашу накладну зупинили

Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) перевіряє кожну податкову накладну автоматично, в момент подання на реєстрацію. Порядок цієї перевірки визначений Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 (зі змінами, останні — Постанова №1187 від 18.10.2024 та №1048 від 26.08.2025).

Накладна проходить кілька етапів перевірки. Спочатку система перевіряє, чи підпадає вона під ознаки безумовної реєстрації (п. 3 Порядку №1165). Наприклад, якщо обсяг постачання в поточному місяці менше 1 млн грн — накладна, як правило, реєструється автоматично. Якщо ж ні — система перевіряє платника на відповідність критеріям ризиковості (Додаток 1) та операцію на відповідність критеріям ризиковості операції (Додаток 3).

Якщо платник або операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості — реєстрація зупиняється. При цьому є виняток: якщо платник має позитивну податкову історію (відповідає показникам з Додатку 2) — зупинення не відбувається навіть при спрацюванні критерію ризиковості операції.

На практиці найчастіше зупиняють накладні у таких випадках:

• Платник нещодавно зареєстрований як платник ПДВ
• Обсяг операції значно перевищує звичний для цього платника
• Постачальник має ознаки ризиковості (навіть якщо ви про це не знаєте)
• Відсутня або не прийнята таблиця даних платника ПДВ
• Операція потрапляє під критерії ризиковості за кодами УКТЗЕД або ДКПП

Крок 1: Отримали квитанцію — аналізуйте

Квитанція про зупинення — не вирок. Це початок процедури. У квитанції має бути вказано: який саме критерій спрацював, розраховані значення показників та пропозиція ДПС щодо надання пояснень і документів. Прочитайте уважно: від того, який критерій спрацював, залежить ваша подальша стратегія.

Часто бувають ситуації, коли в квитанції вказано загальне формулювання без конкретики — «відповідає критерію ризиковості здійснення операцій» без пояснення, якому саме. Це вже може бути підставою для оскарження, оскільки Верховний Суд неодноразово зазначав: рішення контролюючого органу має бути вмотивованим із зазначенням конкретних підстав.

Крок 2: Подайте пояснення та документи

Ви маєте право подати пояснення з копіями документів, що підтверджують реальність операції. Строк — 365 календарних днів з дати зупинення, але тягнути не варто: ваш контрагент чекає, а штраф за несвоєчасну реєстрацію рахується з першого дня прострочення.

Що подавати: договір, акти, видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення, сертифікати, специфікації — все, що доводить, що операція реально відбулася. Ліміт — 100 файлів, кожен до 2 МБ, формат PDF, PNG або JPG.

Практична порада: не обмежуйтеся мінімумом. Додайте складські документи, фото товару, листування з контрагентом. Чим більше доказів реальності — тим менше шансів отримати відмову. Але при цьому пояснення мають бути чіткими та структурованими, а не хаотичним набором файлів.

Крок 3: Таблиця даних платника ПДВ

Якщо ви ще не подавали таблицю даних — подайте одночасно з поясненнями. Таблиця повідомляє ДПС про види вашої діяльності та номенклатуру товарів/послуг. У разі прийняття таблиці значна частина ваших накладних надалі реєструватиметься без зупинки.

Але є нюанс: відсоток відмов у прийнятті таблиць залишається високим. За даними ДПС, у грудні 2024 він становив 52,2%, у лютому 2025 — знизився до 38,7%. Тобто майже кожну третю таблицю повертають. Найчастіше причина — недостатня деталізація пояснень або невідповідність кодів КВЕД/ДКПП реальній діяльності. Якщо таблицю не прийняли — це також можна оскаржити.

Крок 4: Рішення комісії — відмова чи реєстрація

Вашу накладну разом із поясненнями та документами розглядає комісія контролюючого органу. Строк розгляду — 5 робочих днів (п. 44 Порядку №520). Комісія приймає одне з двох рішень: зареєструвати або відмовити.

Якщо відмовили — важливо проаналізувати рішення. Верховний Суд послідовно підтримує позицію: рішення про відмову має бути вмотивованим. Формулювання на кшталт «ненадання платником податку копій первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК» без уточнення, яких саме документів бракує — є підставою для скасування в суді. Це стала позиція, яка підтверджується численними постановами ВС.

Крок 5: Адміністративне оскарження

Скаргу на рішення про відмову можна подати до ДПС протягом 10 робочих днів (п. 56.3 ПКУ з урахуванням особливостей воєнного стану). Скарга подається в електронній формі. До неї можна додати документи — але вже не більше 100 файлів.

Чесно кажучи, шанси на задоволення скарги на цьому етапі невеликі: ДПС рідко скасовує рішення власних комісій. Але цей крок має тактичне значення: по-перше, ви фіксуєте свою позицію, по-друге, ви вичерпуєте досудову процедуру (хоча вона й не є обов’язковою), по-третє, ви отримуєте офіційну відповідь, яку потім можна використати в суді.

Крок 6: Позов до адміністративного суду

Судове оскарження — це основний інструмент захисту. Позов подається до окружного адміністративного суду. Якщо ви пройшли адмінпроцедуру — строк на подання позову 1 місяць після завершення адміноскарження. Якщо не проходили — 6 місяців.

У позовній заяві потрібно просити визнати рішення про відмову протиправним, скасувати його та зобов’язати ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Суд оцінює не тільки ваші документи, а й правомірність дій комісії: чи було рішення вмотивованим, чи вказано конкретні підстави, чи дотримано процедуру.

Практика Верховного Суду тут досить позитивна для платників. Суд неодноразово зазначав, що контролюючий орган має конкретно вказати, яких документів не вистачає або які відомості є недостовірними. Загальні формулювання — не є належною мотивацією відмови.

Коли варто залучати адвоката

На етапі подання пояснень та документів багато підприємців справляються самостійно або з допомогою бухгалтера. І це нормально — якщо операція проста, документи в порядку і ви вже маєте досвід з цією процедурою.

Але якщо вам відмовили і справа йде до суду — це вже інша історія. Підготовка позовної заяви, формулювання вимог, обґрунтування забезпечення позову, представництво в суді — все це вимагає юридичної кваліфікації. Помилка на цьому етапі може коштувати вам не тільки заблокованої накладної, а й штрафу за несвоєчасну реєстрацію.

Ми спеціалізуємося на податкових спорах і маємо практику оскарження рішень комісій ДПС — як в адміністративному, так і в судовому порядку. Якщо ваша накладна зупинена або ви отримали відмову — надішліть нам квитанцію та рішення комісії. Ми проаналізуємо ситуацію і скажемо, яка стратегія оптимальна у вашому випадку.

 

Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com

 

Автор: Альона Євтушенко, юристка F&P

Отримати повідомлення в особистому кабінеті Реєстру декларацій про те, що вашу декларацію відібрано на повну перевірку, — момент, м’яко кажучи, стресовий. Особливо якщо ви не дуже впевнені, що все задекларували правильно. Але паніка — найгірший радник. Повна перевірка — це процедура з чіткими правилами, строками та межами. І знання цих правил — ваш головний інструмент захисту.

На сайті бюро ми вже писали про те, на що звертає увагу НАЗК під час повних перевірок. Ця стаття — про інше: що робити вам як декларанту, якщо перевірка вже почалася або ви оцінюєте ризик її початку.

Як НАЗК обирає декларації для перевірки

З 2024 року НАЗК працює за ризик-орієнтованим підходом. Це означає, що перевіряють не всіх підряд, а тих, у кого система виявила розбіжності. НАЗК має доступ до десятків державних реєстрів: нерухомості, транспортних засобів, банківських рахунків, юридичних осіб, судових рішень. Система автоматично порівнює дані з декларації з цими реєстрами. Якщо є розбіжність — декларація потрапляє у «зону уваги».

Окрім автоматичного аналізу, підставою для перевірки може бути повідомлення від викривача, журналістське розслідування або інформація від правоохоронних органів. Але в будь-якому випадку — перевірка має формальні підстави та процедуру.

Процедура перевірки: покроково

Повідомлення. Наступного дня після початку перевірки НАЗК повідомляє декларанта в його особистому кабінеті. З цього моменту ви офіційно знаєте, що вас перевіряють.

Запит документів. НАЗК має право запросити копії документів, що підтверджують достовірність відомостей у декларації. Це може стосуватися будь-якого розділу: майно, доходи, рахунки, корпоративні права. Ви зобов’язані надати ці документи. Відмова — не найкраща стратегія.

Строки. Повна перевірка проводиться протягом 120 днів з дня її початку. Цей строк може бути подовжений ще на 60 днів — але не більше.

Результат. За підсумками перевірки НАЗК складає висновок. Якщо виявлено недостовірні відомості на суму понад 100 ПМ — матеріали направляються до правоохоронних органів (НАБУ, поліція, прокуратура — залежно від суб’єкта). Якщо виявлено ознаки необґрунтованого збагачення або невідповідність рівня життя задекларованим доходам — це може стати підставою для цивільної конфіскації.

Стратегія поведінки при перевірці

Перше правило: співпрацюйте, але обдумано. Надавати документи — ваш обов’язок. Але надавати їх потрібно акуратно. Кожен документ, який ви подаєте, має підтверджувати вашу позицію, а не створювати нові питання. Перед тим як відповідати на запит НАЗК, проаналізуйте: що саме запитують, які документи у вас є, чи немає в них розбіжностей з декларацією.

Друге правило: не чекайте запиту — подайте пояснення першим. Якщо ви знаєте, що в декларації є неточність (наприклад, ви помітили помилку після подання) — подайте пояснення в електронний кабінет до того, як НАЗК про це запитає. Порядок перевірки прямо передбачає: пояснення, подані до початку перевірки, мають бути враховані.

Третє правило: розрізняйте неточність та недостовірність. Це ключове розмежування. Неточність (до 100 ПМ) — це дисциплінарка. Недостовірність (понад 100 ПМ) — це адмінвідповідальність або кримінал. Ваше завдання — максимально обґрунтувати, що будь-яка розбіжність є саме неточністю: технічною помилкою, заокругленням, використанням іншого курсу валют, а не умисним приховуванням.

Четверте правило: залучіть адвоката до відповіді на запит. Це не питання престижу. Відповідь на запит НАЗК — це по суті ваші свідчення, які потім можуть бути використані в адміністративному або кримінальному провадженні. Неправильне формулювання може перетворити неточність на недостовірність. Адвокат допоможе правильно структурувати відповідь і уникнути самовикриття.

Що перевіряє НАЗК конкретно

На підставі аналізу практики перевірок, основні напрямки такі:

• Нерухомість: чи все задекларовано, чи відповідає площа та вартість
• Транспортні засоби: наявність незадекларованих авто (особливо оформлених на членів сім’ї)
• Банківські рахунки та залишки: порівняння з даними НБУ
• Доходи: чи відповідають задекларовані доходи інформації від податкової
• Корпоративні права: участь у ТОВ, акції, частки
• Видатки: чи не перевищують задекларовані видатки задекларовані доходи (ознаки необґрунтованого збагачення)
• Майно та рахунки за кордоном

Окремо: ризик цивільної конфіскації

Це відносно новий інструмент, який НАЗК використовує все активніше. Якщо за результатами перевірки встановлено, що декларант має активи, набуття яких не підтверджується законними доходами, — НАЗК може ініціювати процедуру визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Це окремий судовий процес, але він безпосередньо пов’язаний з повною перевіркою декларації.

Цей ризик стосується не тільки топ-чиновників. У 2025–2026 роках НАЗК подало кілька позовів щодо посадовців середнього рівня. Тому недооцінювати його не варто.

Коли звертатися до адвоката

Ідеально — до подання декларації, якщо у вас складна структура активів, іноземні елементи або сумніви щодо визначення членів сім’ї. Реалістично — одразу після отримання повідомлення про початок перевірки. Категорично необхідно — до відповіді на перший запит НАЗК.

Наше бюро має досвід супроводження декларантів під час повних перевірок НАЗК, підготовки пояснень та захисту в адміністративних і кримінальних провадженнях, пов’язаних з декларуванням. Якщо у вас виникли питання щодо заповнення декларації або ви вже отримали повідомлення про перевірку — зверніться до нас. Чим раніше — тим більше можливостей для захисту.

 

Потрібна допомога з декларуванням або захист при перевірці НАЗК? Зв’яжіться з нами.

Телефон: +38 093 722 56 33

Email: fo@fedoryshyn.com