У 2020–2021 роках сотні українських компаній імпортували засоби індивідуального захисту з пільгою — без ввізного мита та ПДВ. Підставою була Постанова КМУ №224 від 20.03.2020, яка дозволяла преференційний режим для товарів із затвердженого Переліку, спрямованих на боротьбу з COVID-19.
Зараз, через три-чотири роки після імпорту, митні органи проводять перевірки цих операцій. І результати передбачувані: масові донарахування. Логіка митниці проста — якщо рукавички потім продавалися як побутові, значить, пільга застосована неправомірно. Нижче — розбір справи, в якій ми довели, що ця логіка хибна, і яка має пряме значення для будь-якого імпортера, що використовував COVID-пільги.
Правова конструкція пільги: де митниця помиляється
Постанова №224 визначає перелік товарів для боротьби з COVID-19 за двома критеріями: найменування товару та код УКТЗЕД. Для нітрилових і латексних рукавичок це код 4015. Постанова не містить жодних додаткових умов щодо маркування, пакування чи подальшого використання товару після ввезення. Немає вимоги, що рукавички мають продаватися в аптеках або маркуватися як медичні.
Це принциповий момент, який митниця систематично ігнорує. Митні органи фактично додають до Постанови №224 вимогу, якої в ній немає: щоб товар і після ввезення використовувався виключно «для боротьби з COVID-19». Але закон такої вимоги не встановлює. Пільга визначається на момент перетину кордону, за об’єктивними критеріями — код УКТЗЕД та Перелік.
Повідомлення Держпраці: ключовий документ, який часто недооцінюють
Другий юридичний інструмент, на якому тримається ця пільга — повідомлення Держпраці. Згідно з п. 1-1 Постанови КМУ №761, засоби індивідуального захисту можуть бути введені в обіг на підставі повідомлення Держпраці без виконання вимог технічних регламентів. Це спеціальний механізм, створений саме для пандемії.
У нашій справі компанія отримала повідомлення Держпраці для кожної митної декларації. Ці повідомлення станом на момент перевірки не скасовані — що підтверджено офіційним листом Держпраці. Митниця цей факт знала, але в акті перевірки його просто проігнорувала.
Зверніть увагу: якщо ви використовували COVID-пільгу і у вас є повідомлення Держпраці — перевірте їхній статус. Поки вони чинні — це ваш найсильніший аргумент.
Помилка суду першої інстанції: урок для тих, хто зупиняється на першій відмові
Суд першої інстанції відмовив у позові. Причина показова: суддя застосував Технічний регламент щодо медичних виробів замість Технічного регламенту засобів індивідуального захисту. Це фундаментальна помилка — рукавички, імпортовані як ЗІЗ за Постановою №761, регулюються саме ТР ЗІЗ, а не ТР медвиробів. Різні нормативні акти, різні вимоги, різні правові наслідки.
Крім того, суд повністю проігнорував висновки лабораторних досліджень, які підтверджували ефективність рукавичок проти SARS-CoV-2, та лист МОЗ, який визнавав можливість використання «господарських» рукавичок для профілактики COVID-19.
Апеляційний суд усе це виправив і задовольнив позов повністю. Але цей приклад важливий для практики: програш у першій інстанції — не привід здаватися. Особливо у складних справах, де суд першої інстанції може не розібратися в специфіці регулювання.
Що з цього випливає для вашого бізнесу
Якщо ви використовували COVID-пільги у 2020–2022 роках — будьте готові до перевірки. Митниця системно переглядає ці операції. Ось що варто зробити вже зараз:
- Перевірте статус повідомлень Держпраці. Якщо вони чинні — збережіть підтвердження.
- Зберіть лабораторні висновки або сертифікати, що підтверджують відповідність товару характеристикам ЗІЗ.
- Перевірте, чи входив ваш товар до Переліку Постанови №224 за кодом УКТЗЕД.
- Якщо отримали акт перевірки з донарахуванням — не погоджуйтесь автоматично. Практика показує, що ці справи виграються в суді, навіть якщо перша інстанція відмовляє.
Маєте подібну ситуацію? Надішліть документи — ми проаналізуємо перспективи безкоштовно.
Телефон: +38 093 722 56 33
Email: fo@fedoryshyn.com
