Місяць: Грудень 2024

Автор: Уляна Лучкевич, юристка F&P

Актуальність спорів між інвесторами та забудовниками в Україні

З кожним роком в Україні зростає кількість спорів між інвесторами та забудовниками, що пояснюється нестабільністю правового механізму залучення коштів у нове будівництво. Інвестування в нерухомість пов’язане з використанням специфічних правових інструментів, які можуть містити різноманітні ризики та особливості. Ретельний аналіз ризиків та перевірка забудовника до підписання угод підвищують шанси на успішне отримання права власності на нову нерухомість, але не забезпечують абсолютного захисту.

У випадках, коли інвестори не отримують належну нерухомість і переговори з забудовниками не дають результату, вони вимушені звертатися до суду. Судова практика показує позитивні тенденції для інвесторів, хоча результати судових справ можуть варіюватися залежно від обставин і конкретного випадку.

Методи залучення коштів у будівництво та судова практика

1. Інвестування через Фонд фінансування будівництва (ФФБ)

Один із основних механізмів залучення коштів для будівництва в Україні — це участь у Фонді фінансування будівництва. В рамках цього механізму забудовник (замовник будівництва), управитель фонду (банк чи інша фінансова установ, яка має ліцензію) та інвестор (довіритель) підписують відповідні договори. Управитель здійснює контроль за будівництвом, а після введення об’єкта в експлуатацію інвестор реєструє право власності.

У випадку порушення умов договору, наприклад, невиконання будівництва у визначений строк, інвестор має право звернутися до суду для повернення коштів. Судова практика здебільшого підтримує інвесторів у таких справах, якщо вони дотримувались усіх зобов’язань та надали відповідні підтвердження. Наприклад, постанова Великої палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №712/21651/12 підтверджує це.

Судова практика також підтримує інвесторів, коли вони звертаються до суду за визнанням права власності на об’єкти, які вже збудовані, але забудовник не подав документи до державних органів для їх реєстрації. Це можна побачити на прикладі справи №487/7152/21, де Верховний Суд зобов’язав забудовника передати право власності інвестору.

2. Інвестування через Житлово-будівельний кооператив (ЖБК)

Ще одним способом залучення коштів для будівництва є інвестування через Житлово-будівельний кооператив. У цьому випадку між покупцем та кооперативом укладається договір про пайову участь, а право власності на житло спочатку реєструється на кооператив, а потім на самого покупця. Якщо забудовник порушує умови договору, суди, як правило, стають на бік покупців, визнанням їх прав на майно, що можна побачити в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №569/5399/20.

3. Залучення коштів через попередній договір купівлі-продажу

Попередній договір купівлі-продажу є ще одним способом залучення інвестицій у будівництво. В цьому випадку сторони домовляються про укладення основного договору в майбутньому. Якщо забудовник порушує умови попереднього договору, суди часто приймають рішення на користь покупців, зобов’язуючи повернути безпідставно отримані кошти. Однак негативні рішення можуть бути результатом помилок у оформленні таких договорів, наприклад, відсутність нотаріального посвідчення або невизначеність строків.

Запобіжні заходи для захисту інтересів інвесторів

Інвесторам, що беруть участь у будівництві, важливо вживати заходів для мінімізації ризиків:

1. Due diligence: Перш ніж укласти угоду, варто ретельно перевірити інформацію про забудовника, його проектні документи, дозвільні документи та стан земельної ділянки, на якій проводиться будівництво. Це включає перевірку судових реєстрів на наявність можливих судових спорів.
2. Перевірка умов договору: Потрібно ретельно вивчити проекти договорів перед укладанням угоди та перевірити їх відповідність законодавству.
3. Перевірка повноважень підписантів: Важливо переконатись, що особи, які підписують угоди від імені забудовника, мають на це відповідні повноваження.
4. Контроль над платежами: Важливо перевіряти реквізити рахунку забудовника і звіряти їх із умовами договору, щоб уникнути можливих фінансових порушень.
5. Збереження документів: Необхідно зберігати всі документи, включаючи договори, квитанції та заяви, до моменту отримання права власності на квартиру та ще щонайменше три роки після цього.
6. Моніторинг будівництва: Регулярно слідкувати за ходом будівництва та новинами, що можуть вплинути на інвестиції, і у разі необхідності звертатися за правовою допомогою.

Звісно, жоден із цих заходів не дає 100% гарантії, але вони значно підвищують шанси на успішний захист прав інвестора.

Висновок

Правовий механізм залучення коштів для нових будівництв в Україні наразі потребує удосконалення. Однак, при належному виконанні всіх юридичних рекомендацій і обережності з боку інвесторів, ймовірність успішного захисту прав на нерухомість значно зростає. Поступово впроваджувані нормативні акти, такі як Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна», можуть стати важливим кроком до зниження ризиків для інвесторів у майбутньому.

Автор: Олена Андрійко, адвокатка F&P

З 18 травня 2024 року в Україні набули чинності нові закони щодо військового обліку громадян, що значно розширили обов’язки як для фізичних осіб, так і для бізнесу. Ці зміни не лише стосуються громадян, а й ставлять перед підприємствами нові вимоги, дотримання яких є обов’язковим. У разі порушення законодавства посадові особи компаній можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Зміни з 16 липня 2024 року: нові обов’язки для бізнесу

16 липня 2024 року ознаменувався набранням чинності нових правил військового обліку та мобілізації, що значно розширюють коло обов’язків для компаній. Відтепер всі громадяни віком від 16 до 60 років зобов’язані бути зареєстрованими в системі військового обліку, а бізнес зобов’язаний забезпечити дотримання цих вимог.

Обов’язки бізнесу за новими правилами

Раніше підприємства вже мали певні зобов’язання щодо військового обліку своїх працівників, але з новими змінами їхня роль стала ще більш важливою. Тепер компанії мають вести облік працівників на основі актуальних військово-облікових документів, а також брати участь в оповіщенні працівників та повідомляти територіальні центри комплектування (ТЦК) про порушення обліку.

Підприємства повинні призначити відповідальних осіб для контролю за виконанням військових обов’язків своїх співробітників, проходженням медичних оглядів, навчань та готовністю до мобілізації.

Адміністративна відповідальність за порушення

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають введення суворіших санкцій для підприємств, які порушують правила військового обліку. Зокрема, за порушення передбачено такі штрафи:

• Вперше: від 17 000 до 25 500 грн.
• Вдруге: від 25 500 до 34 000 грн.
• У воєнний період: від 34 000 до 59 500 грн.

Під час воєнного стану порушення автоматично класифікуються за найсуворішою шкалою, що сприяє підвищеній відповідальності для бізнесу.

Процедура накладення штрафів

Новий закон запроваджує зміни в процедурі притягнення до відповідальності. Зокрема, під час воєнного стану працівники ТЦК складають не протокол, а відразу виносять постанову про притягнення до відповідальності. Важливою новацією є те, що навіть за відсутності відповідальної особи компанії на виклику до ТЦК можна накласти штраф заочно.

Репутаційні ризики для бізнесу

Незважаючи на те, що закон не передбачає кримінальної відповідальності для підприємств, репутаційні ризики для бізнесу можуть мати значно серйозніші наслідки. Порушення мобілізаційного законодавства може призвести до:

• Втрати довіри з боку державних органів, що тягне за собою додаткові перевірки та нагляд.
• Позбавлення права на бронювання працівників, навіть якщо підприємство має статус критичного.
• Втрати партнерів та клієнтів, оскільки більшість компаній віддають перевагу співпраці з тими, хто дотримується законодавства.
• Фінансових втрат і можливого банкрутства через розірвання контрактів.

Висновки

Запровадження нових вимог щодо мобілізаційного обліку підвищує роль бізнесу в системі обороноздатності країни. Важливо, щоб підприємства ретельно виконували свої обов’язки, щоб уникнути не лише штрафів, але й серйозних репутаційних та фінансових ризиків. Дотримання вимог мобілізаційного законодавства є не лише законним обов’язком, але й внеском у забезпечення безпеки та стабільності країни.

Автор: Олександр Федоришин, керуючий партнер F&P

Податки, як важливий елемент економічної політики, є предметом постійних дебатів у багатьох країнах, і Україна не є винятком. Законопроєкт №11416-д, який вже пройшов перше читання, пропонує низку змін, спрямованих на підвищення податкових ставок. Це включає зростання військового збору, підвищення податків для фізичних осіб — підприємців (ФОП), а також для банків і фінансових установ. Прогнозується, що ці зміни призведуть до значного збільшення доходів державного бюджету в короткостроковій перспективі, проте певні положення викликають серйозні побоювання щодо їхнього впливу на економіку в довгостроковій перспективі.

Ключові положення законопроєкту

Згідно з текстом законопроєкту, пропонується:

1. Підвищення військового збору з 1,5% до 5%.
2. Встановлення військового збору на рівні 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи.
3. Збільшення податків для ФОП першої та другої групи.
4. Авансові внески на АЗС.
5. Підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік.
6. Ставка податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.

Очікується, що ці зміни принесуть 58 млрд грн до державного бюджету у 2024 році і 137 млрд грн у 2025 році. Враховуючи дефіцит бюджету, це підвищення податків виглядає необхідним, однак необхідно пам’ятати про ризики, які можуть виникнути через можливі негативні економічні наслідки.

Аналіз законопроекту та негативні економічні наслідки

1. Підвищення військового збору: Одним із найсуперечливіших аспектів є збільшення військового збору. Підвищення на 3,5% може мати деструктивний вплив на економіку, зокрема на фонд оплати праці. За оцінками ОЕСР, такі податки є одним з найбільш шкідливих для економічного зростання, оскільки стимулюють переведення бізнесу в тіньовий сектор. В Україні вже близько 3 млн людей працюють неофіційно, а ще 2 млн отримують частину заробітної плати “в конвертах”. Підвищення військового збору може ще більше посилити ці тенденції.
2. Підвищення податків для малого та середнього бізнесу: Подібні кроки можуть привести до збільшення податкового навантаження на вже уразливий малий бізнес, що в умовах кризи та війни є надзвичайно чутливим. В результаті цього може зменшитися попит, а також стимул до розвитку нових підприємств, що може загальмувати економічне зростання.
3. Підвищення податків для банків: Пропозиція підвищити ставку податку на прибуток для банків до 50% має своє пояснення в необхідності покрити дефіцит бюджету, але може призвести до проблем з капіталом у державних банків. Це вимагатиме додаткових витрат на докапіталізацію, що може зрештою знівелювати додаткові надходження від підвищених податків.
4. Необхідність детінізації економіки: Одним із ключових моментів є відсутність належної детінізації економіки перед підвищенням податків. Відсутність реального контролю за тіньовим сектором робить такі зміни малоефективними в довгостроковій перспективі.

Альтернативи та можливі рішення

1. Підвищення ПДВ як альтернатива збільшенню військового збору: Один з можливих варіантів для забезпечення додаткових надходжень — це підвищення ставки ПДВ. 1% ПДВ може принести до бюджету 45,6 млрд грн, що є значно більше, ніж очікувані доходи від підвищення військового збору. Такий підхід дозволяє рівномірно розподілити податкове навантаження серед усіх платників податків, що буде менш шкідливо для економіки, ніж підвищення збору на фонд оплати праці.
2. Оподаткування криптоактивів: Іншим варіантом є розвиток ринку криптовалют, що в Україні набуває популярності. Згідно з даними, 12,7% населення має криптовалюту, що є значною кількістю. Враховуючи цей факт, законодавчі зміни, спрямовані на оподаткування криптовалют, могли б стати додатковим джерелом доходів для бюджету.
3. Запуск програм підтримки малого бізнесу: Додатково до податкових змін варто ввести програми підтримки малого та середнього бізнесу, щоб компенсувати їм підвищене податкове навантаження. Це може включати зниження певних податків або надання пільгових умов для підприємців у критичних сферах.

Рекомендації

До другого читання законопроєкту необхідно знайти компроміс між державою та бізнесом, а також врахувати зауваження міжнародних партнерів і експертів. Особливу увагу слід приділити питанням детінізації економіки та механізмам контролю за дотриманням податкового законодавства, щоб уникнути небажаних наслідків для економіки в довгостроковій перспективі.

Замість підвищення військового збору та додаткового тиску на бізнес, варто розглянути інші механізми поповнення бюджету, які не призведуть до значних економічних втрат і сприятимуть розвитку національної економіки.

Автор: Марина Покотило, партнерка F&P

З 2025 року в Україні планується значне оновлення функціонування Єдиного державного реєстру арештованих активів. Це рішення є частиною комплексної реформи у сфері боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні активами, що перебувають під арештом у рамках кримінальних справ. Оновлення реєстру, що ініціюється Антикорупційним бюро України (АРМА), покликане зробити цей інструмент більш ефективним і доступним для всіх зацікавлених осіб, включаючи державні органи, підприємства та громадян.

Що таке Єдиний державний реєстр арештованих активів?

Єдиний державний реєстр арештованих активів (ЄДРАА) — це система, що містить інформацію про активи, які були арештовані в рамках кримінальних проваджень і перебувають під контролем правоохоронних органів, зокрема у зв’язку з підозрою у вчиненні злочинів або незаконному заволодінні майном. Цей реєстр дозволяє відстежувати рух таких активів, забезпечуючи їхню конфіскацію або вилучення відповідно до судових рішень.

На сьогоднішній день реєстр є важливим елементом у боротьбі з корупцією та незаконним обігом майна, допомагаючи правоохоронним органам управляти активами та забезпечувати їхню передачу в державну власність або конфіскацію.

Оновлення реєстру від АРМА

З 2025 року, згідно з новими положеннями законодавства, планується:

1. Розширення доступу до інформації: Оновлений реєстр буде відкритим для громадськості, що дозволить кожному громадянину, підприємству або організації перевіряти наявність арештованих активів, що належать певним особам чи компаніям. Це дозволить посилити контроль над використанням арештованого майна та знизити ризики його незаконного обігу.
2. Модернізація технологій: Впровадження нових інформаційних технологій та систем управління даними дозволить значно прискорити процес внесення та оновлення відомостей про арештовані активи. Всі зміни та оновлення в реєстрі будуть відображатися у реальному часі, що забезпечить більш швидке реагування на зміни в ситуації з арештами.
3. Збільшення інтеграції з іншими реєстрами та системами: Одним із важливих кроків є інтеграція ЄДРАА з іншими державними реєстрами, що дозволить автоматично відслідковувати арештовані активи у різних сферах (недвижимість, транспорт, корпоративні права тощо), створюючи єдину базу даних для виявлення незаконно набутих або непрозоро переміщених активів.
4. Запровадження механізмів контролю: Оновлений реєстр включатиме більш суворі механізми контролю за процесом внесення даних, а також можливості для перевірки правильності та достовірності інформації. Це дозволить мінімізувати корупційні ризики та зменшити кількість помилок у реєстрації активів.

Очікувані переваги від оновлення

1. Зниження корупційних ризиків: Публічний доступ до реєстру дозволить уникнути маніпуляцій з арештованими активами і зменшить можливості для корупції серед осіб, які займаються управлінням такими активами.
2. Посилення довіри до державних інститутів: Прозорість у питаннях арештованих активів сприятиме підвищенню довіри громадян до правоохоронних органів і судової системи.
3. Боротьба з незаконним обігом активів: Нова система дозволить ефективніше відслідковувати рух майна та запобігати його незаконному відчуженню, що є важливим елементом у боротьбі з економічною злочинністю.
4. Залучення інвесторів: З відкритістю і прозорістю, яку надасть нова система, інвестори зможуть більше довіряти українському ринку, оскільки вони знатимуть, що всі активи, що мають проблеми з правовим статусом, будуть відкрито зареєстровані.

Виклики і ризики

1. Технічні складнощі: Впровадження нової системи може бути пов’язане з технічними проблемами, такими як адаптація старих даних або забезпечення стабільної роботи нових інформаційних систем. Це може спричинити затримки в роботі реєстру.
2. Захист приватності: Публічний доступ до даних про арештовані активи може викликати питання щодо захисту приватності власників цих активів, особливо якщо йдеться про несправедливий арешт або помилки в системі.
3. Зловживання реєстром: Не виключено, що зловмисники можуть використовувати реєстр для пошуку активів, які підлягають арешту або конфіскації, з метою маніпулювати ними або перешкоджати процесу.

Висновки

Оновлення Єдиного державного реєстру арештованих активів є важливим кроком у напрямку забезпечення прозорості та ефективності у сфері управління активами, що перебувають під арештом. Впровадження нових технологій і розширення доступу до інформації має значний потенціал у боротьбі з корупцією, незаконним обігом майна та підвищенням довіри до державних інститутів. Однак важливо забезпечити баланс між прозорістю та захистом приватних прав громадян, щоб нова система не стала інструментом для зловживань або порушень прав людини.

Автор: Олександр Федоришин, керуючий партнер F&P

Процедура проходження митниці — це важлива частина міжнародної торгівлі, бізнесу та особистих поїздок. Однак через різноманітні вимоги та документи багато людей і компаній стикаються з труднощами, що можуть призвести до затримок і додаткових витрат. Оскільки митний контроль є необхідним етапом будь-якого міжнародного переміщення товарів або осіб через кордон, важливо знати, як правильно підготуватись, щоб уникнути затримок і проблем на митниці.

У цій статті ми надамо кілька юридичних порад щодо того, як швидко і безпроблемно пройти митницю, і що слід враховувати перед поїздкою або доставкою товарів.

1. Заздалегідь підготуйте всі необхідні документи

Однією з основних причин затримок на митниці є відсутність або неправильне оформлення необхідних документів. Щоб уникнути проблем, завжди переконайтеся, що у вас є всі необхідні документи для митного контролю:

• Товарно-транспортні накладні (T1) — для імпортерів та експортерів.
• Коносаменти та інші транспортні документи.
• Митні декларації — відповідно до товару чи транспортного засобу.
• Паспорт товару — для товарів, що підлягають спеціальним вимогам.
• Сертифікати походження товару — в разі, якщо товар має специфічні митні пільги.

У разі фізичних осіб важливо мати при собі такі документи, як паспорт, квитки, візи, ідентифікаційний код (якщо потрібно), а також декларацію на будь-які предмети, які перевищують встановлені ліміти.

2. Знати митні обмеження і правила для вашого товару

Кожна країна має власні митні правила та обмеження для імпорту та експорту товарів. Декілька важливих моментів, на які варто звернути увагу:

• Митні пільги: У деяких випадках товари можуть бути звільнені від мит або обкладання податками в залежності від їх вартості, категорії або країни походження.
• Кількісні обмеження: Митні органи часто обмежують кількість або обсяг товарів, які можна ввозити чи вивозити без митного оформлення.
• Заборонені чи обмежені товари: У кожній країні є перелік товарів, які не можна ввозити або вивозити (наприклад, наркотики, зброя, деякі ліки). Перед поїздкою або доставкою товарів перевірте, чи є обмеження на ваш товар.

Знання митних обмежень і правил допоможе уникнути конфліктів з митними органами та пришвидшить процес митного оформлення.

3. Забезпечте правильну оцінку товарів і платежів

Неправильна оцінка вартості товарів може стати причиною митних санкцій або затримок. У багатьох випадках митні органи потребують точних відомостей про вартість товарів, що ввозяться або вивозяться:

• Коректна декларація вартості товару: Надання неправдивих даних про вартість товарів є серйозним порушенням. Завжди декларуйте фактичну вартість товару та подавайте відповідні платіжні документи.
• Врахування митних платежів: Розрахунок митних платежів може бути складним, особливо якщо застосовуються пільги, знижки або спеціальні режими оподаткування. Переконайтесь, що всі необхідні платежі сплачені до проходження митного контролю.

4. Підготовка до інспекції товару

Залежно від характеру товару, митні органи можуть вимагати перевірку або інспекцію. Для цього необхідно, щоб товар був правильно упакований і збережений. У випадку транспортування небезпечних або швидкопсувних товарів, вам слід надати додаткові сертифікати якості чи безпеки. Інспекція може забрати додатковий час, тому завчасна підготовка допоможе уникнути проблем.

5. Використання послуг митного брокера

Якщо вам здається, що процес митного оформлення надто складний, ви завжди можете скористатися послугами митного брокера. Митні брокери — це професіонали, які допомагають компаніям та фізичним особам пройти митницю швидше і без проблем. Вони знають усі деталі митного законодавства і можуть підготувати всі документи для проходження митного контролю, а також вирішити всі питання, які можуть виникнути в процесі.

6. Не забувайте про електронне декларування

Для зручності і швидкості процесу проходження митниці в багатьох країнах (у тому числі й в Україні) запроваджено електронне декларування товарів. Це дозволяє:

• Прискорити процес подачі митної декларації.
• Мінімізувати помилки при заповненні документів.
• Зменшити час очікування на митниці.

Для цього ви повинні зареєструватися на митній електронній платформі та забезпечити правильне заповнення декларацій.

7. Взаємодія з митними органами

Будьте готові до того, що під час митного контролю можуть виникати питання або вимоги до додаткових документів. Залишайтеся відкритими для співпраці з митними органами та своєчасно реагуйте на запити. Однак, важливо пам’ятати, що ви маєте право на юридичний супровід, якщо ситуація ускладнюється. У разі затримки товарів або порушень митних процедур, звертайтесь до юриста, який спеціалізується на митних питаннях.

Висновок

Проходження митниці може здатися складним процесом, але за умови правильної підготовки і дотримання митних правил, цей процес можна зробити значно простішим і швидшим. Ключовими факторами успіху є уважність до документів, знання митних обмежень, правильне декларування товарів, а також можливість звернення до професіоналів у випадку необхідності. Надійне юридичне супроводження також дозволить мінімізувати ризики та знизити час проходження митниці.

Правильна підготовка до митного контролю не лише дозволяє уникнути затримок, але й забезпечує безпеку бізнесу та особистих інтересів.

Автор: Анастасія Головатюк, юристка F&P

1 грудня 2024 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1332, яка вносить важливі зміни до порядку бронювання військовозобовʼязаних під час мобілізації та воєнного часу.

Основні зміни:

1. Відстрочки від мобілізації: Всі відстрочки, надані до 1 грудня через Мінекономіки або через портал Дія, залишаються чинними до завершення строку, на який вони були надані, але не пізніше 28 лютого 2025 року. Проте ці відстрочки можуть бути анульовані у таких випадках:
   • Закінчення терміну дії відстрочки.
   • Завершення виробництва товарів чи надання послуг для ЗСУ.
   • Позбавлення статусу критично важливого підприємства.
   • Ліквідація органу влади чи підприємства.
   • Звільнення військовозобовʼязаного з підприємства, за винятком випадків, коли він залишається в межах того ж органу або підприємства на іншій посаді.
   • Підстави для анулювання з інших причин, визначених статтею 23 Закону про мобілізацію.
2. Продовження строків дії відстрочок для критично важливих підприємств: Для рішень щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими, строк дії яких закінчується до 30 листопада 2024 року, він продовжено до 31 грудня 2024 року.
3. Процес бронювання: Бронювання військовозобовʼязаних здійснюється через електронні списки на Порталі Дія. Це стосується працівників державних органів, критично важливих підприємств і установ, а також військовозобовʼязаних, які працюють на підприємствах, що мають статус критично важливих для забезпечення потреб Сил Оборони.
4. Строк дії відстрочки:
   • Для працівників органів влади – до закінчення мобілізації.
   • Для працівників критично важливих підприємств, що забезпечують потреби ЗСУ, – до завершення контракту на постачання товарів чи надання послуг.
   • Для працівників організацій, критично важливих для економіки та операторів протимінної діяльності – до 12 місяців.
   • Для працівників міжнародних та неурядових організацій – до завершення контракту чи строку призначення.

Ці зміни направлені на оптимізацію процесу бронювання та надання відстрочок для забезпечення стабільної роботи критично важливих підприємств та організацій в умовах воєнного часу.