Автор: Олександр Федоришин, керуючий партнер F&P

Коригування митної вартості товарів є поширеною практикою митних органів, яка може суттєво впливати на обсяг податкових зобов’язань імпортерів. Визначення митної вартості є ключовим елементом у процесі митного оформлення, оскільки саме від цього показника залежать розмір мита, акцизу та податку на додану вартість.
У багатьох випадках митні органи визнають заявлену вартість товару заниженою та здійснюють її коригування, що призводить до збільшення платежів. Однак не завжди такі рішення є обґрунтованими. Відтак, у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності виникає необхідність у їхньому оскарженні.
У цій статті розглянемо правові аспекти коригування митної вартості, підстави для його оскарження та механізми захисту інтересів імпортерів.
Митна вартість товарів, які ввозяться в Україну, визначається відповідно до положень Митного кодексу України та міжнародних угод, ратифікованих Україною.
Основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору, однак митні органи можуть застосовувати альтернативні методи, якщо:
- у поданих документах містяться розбіжності або суперечливі дані;
- відсутні достовірні підтвердження ціни угоди;
- заявлена вартість суттєво відрізняється від ринкової вартості аналогічних товарів;
- встановлено зв’язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на ціну товару.
Якщо митні органи вважають, що заявлена вартість товару не відповідає реальній, вони мають право здійснити її коригування. Це призводить до збільшення митних платежів, що є підставою для спору між імпортером та митним органом.
У своїй практиці ми рекомендуємо здійснювати оскарження рішень про коригування митної вартості товарів у судовому порядку, адже це значно збільшує шанси імпортера на отримання позитивного результату.
Аналіз судової практики, що склалась за останні роки, дозволяє виокремити декілька окремих підстав, у зв’язку з наявністю яких суди скасовують рішення про коригування митної вартості товарів.
І. Безпідставне витребування митницею додаткових документів
Митним кодексом передбачено три підстави витребування додаткових документів у декларанта:
1) наявність розбіжностей у документах;
2) наявність ознак підробки документів;
3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
Водночас, часто митні органи не вказують у рішеннях про коригування митної вартості товарів жодних підтверджених відомостей про наявність розбіжностей та недоліків у поданих декларантом документах, а також відомостей про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності, митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Дійсно, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв’язку з вказаним саме на митний орган покладається обов’язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Тобто, митний орган зобов’язаний надати декларанту вичерпний перелік документів, щодо яких виникли сумніви, а також перелік документів, що має бути наданий для усунення таких сумнівів. Недотримання вказаних вимог може бути підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
ІІ. Незазначення у рішенні про коригування детальної інформації про товар, до рівня вартості якого здійснюється коригування
Верховний Суд сформував сталу судову практику, відповідно до якої формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації з ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб’єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв’язку з чим така інформаційна база не містить всіх об’єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
У той же час, якщо митний орган все ж приймає рішення про здійснення коригування митної вартості товарів, таке рішення, окрім посилання на номер та дату декларації, за якою ввозились аналогічні / подібні товари, має містити відомості про: країну походження такого товару, базис поставки, застосовану процедуру, кількість та вартість товару, постачальника та країни відправки.
У ряді постанов Верховного Суду сформовано практику, відповідно до якої зазначення у рішенням про коригування митної вартості виключно посилання на номери та дати митних декларацій, використаних митним органом як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, без пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, не зазначення детальної інформації щодо умов поставки товару, до рівня вартості якого здійснено коригування, є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Варто наголосити, що при здійсненні імпортних операцій важливо дотримуватися наступних рекомендацій:
- Документальне підтвердження митної вартості: необхідно надавати повний пакет документів (контракти, рахунки, платіжні доручення).
- Попередня перевірка: перевіряти вартість аналогічних товарів за відкритими джерелами (митна статистика, біржові котирування).
- Правова підтримка: у разі коригування митної вартості залучати митних брокерів та юристів для підготовки обґрунтованої позиції.
- Вчасне оскарження: дотримуватися встановлених законом строків оскарження, щоб не втратити можливість захисту своїх прав.
Оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є ефективним способом захисту прав імпортерів. Важливо правильно обґрунтовувати свою позицію та надавати належні докази реальної митної вартості. Головне пам’ятати, що оскарження потребує чіткої юридичної стратегії та вчасного реагування, що може бути забезпечено фахівцями юридичної компанії FEDORYSHYN&PARTNERS.