Автор: Вікторія Старик, юристка F&P
Законом України №263-ІХ від 21.10.2019 року запроваджено процедуру цивільної конфіскації, тобто визнання активів необґрунтованими та їхнє вилучення, якщо держслужбовець не доведе законності набуття такого майна.
Активи – це грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
Якщо суд встановить, що активи або кошти на їх придбання були набуті не за законні доходи, то такі активи визнаватимуться як необгрунтовані.
Необґрунтованими можуть вважатись активи, набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи становить від 1 003 500 грн до 9 841 000 грн.
Якщо сума перевищує вказаний поріг, то замість цивільної конфіскації передбачена кримінальна відповідальність за статтею 368-5 Кримінального кодексу України “Незаконне збагачення”. Крім того, необґрунтованими можуть визнаватися лише активи, набуті після 28 листопада 2019 року, тобто після дати набрання чинності законом про цивільну конфіскацію.
Виявляти необґрунтовані активи уповноважені НАБУ, САП, в окремих випадках ДБР та ОГП. Ці органи уповноважені збирати інформацію шляхом направлення письмових вимог без рішення суду щодо розкриття банківської таємниці щодо статків особи у банку.
Якщо НАЗК встановить, що державний службовець набув необґрунтовані активи і є підстави для цивільної конфіскації, то Національне агентство має право порушувати питання у САП або ОГП щодо звернення до суду з позовом про цивільну конфіскацію. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК дає суб’єкту декларування можливість протягом 10 робочих днів надати письмове пояснення з доказами. Якщо ж суб’єкт декларування в зазначений строк письмових пояснень і доказів не надасть або ж надасть їх не в повному обсязі, НАЗК інформує про це НАБУ та САП.
Судова практика щодо визнання активів необгрунтованими і стагнення їх в дохід дежрави ще знаходиться на стадії формування, проте ВАКС вже виділив обставини, на які необхідно звертати увагу при розгляді такого типу справ (Рішення ВАКС від 13.07.2022 у справі №991/366/22):
- чи має відповідач (особа, яка набула необгрунтовані активи на думку позивача) статус уповноваженої особи на виконання функцій держави або місцевого самоврядування станом на день набуття цих активів;
- чи поширюються на активи, що стали предметом спору, положення Закону України №263-ІХ від 21.10.2019 року;
- чи існує зв’язок активами та відповідачем;
- чи відбулося набуття особою активів одним із способів, вказаних у п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України (набуття у власність, набуття у власність, злійснене іншою особою, за дорученням відповідача, вчинення щодо таких активів дій, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження ними).
У разі відкриття провадження щодо визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, вкрай важливо своєчасно звернутися за кваліфікованою правничою допомогою. Такі справи зазвичай є складними та потребують ретельного аналізу доказів і правильного тлумачення законодавчих норм.
Команда FEDORYSHYN & PARTNERS готова надати належну правничу допомогу, щоб зменшити ризик втрати вашого майна. Пам’ятайте, своєчасна консультація з фахівцем є запорукою ефективного захисту ваших прав.
