Автор: Олена Андрійко, адвокатка F&P
З 1 січня 2026 року банки сплачують податок на прибуток за ставкою 50%. Закон України №4698-IX від 3 грудня 2025 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків у 2026 році» набрав чинності без перехідного періоду – і це вже створює практичні складнощі для фінансових установ, які формували плани на рік із урахуванням попередньої ставки у 25%.
Нижче – не переказ закону, а аналіз того, що він реально означає: які норми є найбільш болючими, де законодавець відступив від логіки windfall tax і чого варто очікувати тим, хто працює з банками або інвестує в них.
Що змінилося: три ключові норми
Закон містить три самостійні зміни, які в сукупності дають ефект, суттєво відмінний від простого подвоєння ставки.
Перше – ставка 50% на весь прибуток. Відповідно до змін до статті 136 ПКУ, прибуток банків за звітними (податковими) періодами 2026 року оподатковується за ставкою 50%. Ніяких порогових значень, ніякого прогресивного підходу – ставка діє від першої гривні прибутку.
Друге – заборона переносу збитків. У 2026 році банки позбавлені права зменшувати об’єкт оподаткування на суму від’ємного значення попередніх років. Це найбільш жорстка норма для установ, які зазнали збитків унаслідок повномасштабного вторгнення – списання знецінених активів, резервування під кредитний портфель у зонах бойових дій, втрата відділень. Такі банки у 2026 році фактично сплачуватимуть податок із прибутку, не маючи змоги врахувати реальні попередні втрати. Право на перенесення збитків відновлюється лише з 2027 року.
Третє – авансовий внесок при виплаті дивідендів. Ставка 50% застосовується до авансового внеску з податку на прибуток, який банк зобов’язаний сплатити до виплати дивідендів. Йдеться не про оподаткування дивідендів у руках акціонера – це окремий механізм, передбачений підпунктом 57.11 ПКУ. Але на практиці це означає: будь-яка виплата дивідендів у 2026 році спочатку «обтяжує» банк авансовим внеском у розмірі 50% від суми виплати, що суттєво впливає на рішення щодо розподілу прибутку.
Чи є це windfall tax – і чому відповідь має значення
Уряд позиціонував цей захід як аналог windfall tax – оподаткування надприбутків. Насправді між цими поняттями є принципова різниця, яка виходить за рамки термінологічного спору.
Класичний windfall tax – це податок на надлишковий прибуток, тобто на ту частину, що перевищує певний базовий рівень (зазвичай середній прибуток за попередні 3–5 років). Такий підхід застосовувала Велика Британія щодо енергетичних компаній після 2022 року, Євросоюз – щодо постачальників електроенергії. Логіка проста: держава бере участь у розподілі вигоди від зовнішніх обставин, які компанія не контролювала.
Норма, запроваджена Законом №4698-IX, має іншу природу: вона оподатковує весь прибуток без винятку, незалежно від того, чи є він «надлишковим» у будь-якому значенні цього слова. Банк, який у 2026 році отримає прибуток, еквівалентний середньому докризовому рівню, сплатить ті самі 50%, що й банк із рекордними показниками. Це звичайне підвищення ставки з фіскальною метою – і його варто називати саме так.
Чому це важливо практично? Тому що аргументація «ви і так надто багато заробляєте» погано стикується з ситуацією банків, які вийшли в прибуток після кількох збиткових років, але все одно потрапляють під ту саму ставку. Правова конструкція закону не передбачає жодної диференціації залежно від рівня прибутковості.
Фіскальний ефект і реальне навантаження
За різними оцінками, підвищена ставка має забезпечити від 15 до понад 20 млрд гривень додаткових надходжень до бюджету. Ці цифри реалістичні з огляду на фінансові результати сектору за 2023–2025 роки – банки справді демонстрували стійку прибутковість навіть в умовах воєнного стану, що й стало головним аргументом законодавця.
Водночас реальне податкове навантаження є вищим, ніж просто порівняння ставок. Заборона переносу збитків фактично збільшує базу оподаткування понад «очищений» прибуток – для частини банків це означає, що ефективна ставка перевищить 50% відносно їхнього економічного результату. Для більшості підприємств в Україні ставка податку на прибуток становить 18%; банки у 2026 році опиняються в принципово іншому регуляторному вимірі.
Наслідки для ринку: що вже відбувається
Підвищення ставки з великою ймовірністю вплине на поведінку банків у кількох напрямках, і частина з цих змін уже помітна у перших місяцях року.
Кредитна активність. Скорочення прибутку після оподаткування безпосередньо зменшує капітал першого рівня. Це обмежує можливості нарощування кредитного портфеля – не через відсутність бажання, а через нормативні вимоги НБУ до достатності капіталу. Банки, які мали плани щодо розширення кредитування у 2026 році, змушені їх переглядати.
Структура активів. Вкладення в ОВДП – традиційно привабливий інструмент для банків у нестабільні періоди – стають ще більш привабливими, коли зменшення прибутку від кредитування вже «закладено» у підвищену ставку. Не виключено, що 2026 рік позначиться подальшим зростанням питомої ваги державних паперів у банківських балансах за рахунок корпоративного кредитування.
Дивідендна політика. Авансовий внесок при виплаті дивідендів за ставкою 50% – це суттєвий стримувальний фактор для розподілу прибутку. Очікувати активних виплат акціонерам у 2026 році не варто: більшість рад банків, ймовірно, ухвалять рішення про реінвестування прибутку.
Вартість послуг. Банки є комерційними установами і перекладатимуть частину податкового навантаження на клієнтів – через комісії, маржу або вартість кредитних ресурсів. Наскільки швидко і в якому обсязі – залежатиме від конкурентного середовища та регуляторної позиції НБУ.
Що це означає для вашого бізнесу
Для компаній, які взаємодіють із банківським сектором – як позичальники, партнери або інвестори – нові правила мають конкретні практичні наслідки.
- Перегляньте кредитні договори. Зверніть увагу на умови щодо перегляду процентної ставки у зв’язку зі зміною витрат банку. Частина договорів містить такі застереження – і підвищення податкового навантаження може стати підставою для перегляду ціни кредиту ще в межах чинної угоди.
- Акціонерам банків – окремий аналіз. Якщо ваша компанія є акціонером банківської установи або планує отримати дивіденди від неї у 2026 році, механізм авансового внеску потребує детального розрахунку ще до ухвалення рішення про розподіл прибутку. Те, що виглядає привабливо «до податків», може суттєво змінитися «після».
- Для самих банків – аудит бази оподаткування. Якщо у вас є накопичені збитки минулих років, необхідно чітко розуміти їхній обсяг і правову природу: які з них підпадають під заборону переносу у 2026 році, а які можуть бути враховані з 2027 року. Це безпосередньо впливає на поточне податкове планування і резервування.
- Перегляньте джерела фінансування. Якщо ваш бізнес суттєво залежить від банківського кредитування, 2026 рік – момент для оцінки альтернативних інструментів: облігаційних позик, лізингу, залучення капіталу. Не тому що банківське кредитування зникне, але тому що його умови та доступність можуть погіршитися.
Закон №4698-IX – це рішення воєнного часу, і це треба визнати прямо. Держава потребує ресурсів, банківський сектор має прибуток, механізм залучення коштів – очевидний.
Але є питання, яке залишається відкритим і має юридичне значення: чи є ця ставка тимчасовим заходом із чітким горизонтом, чи вона стане новою «нормою» для сектору? Закон сформульований як норма на 2026 рік, але відсутність чіткого механізму повернення до базових ставок і прецедент поступового підвищення (з 18% до 25% і далі до 50%) – це сигнал, який ринок уже читає.
Для банків, їхніх акціонерів і корпоративних клієнтів наступні кілька кварталів будуть часом адаптації. Ті, хто зробить це усвідомлено – з повним розумінням норм і їхніх наслідків – матимуть суттєву перевагу перед тими, хто просто «почекає, що буде».
