Інвестування у предмети мистецтва: правові аспекти та ризики

Автор: Олена Андрійко, адвокатка F&P

Інвестування в мистецтво та антикваріат є не лише вигідним фінансовим інструментом, а й сферою, що регулюється спеціальним законодавством. Операції з такими об’єктами вимагають правової експертизи, оскільки вони можуть мати статус культурної цінності, підлягати митним обмеженням, а також бути предметом авторського та спадкового права.

 Інвестування в артоб’єкти (картини, скульптури, іконопис) не є класичною формою інвестування. Фактично купуються такі об’єкти для їх подальшого продажу, надання в оренду, з метою отримання прибутку. На формування вартості об’єктів впливає безліч факторів, таких як: автор; репутація автора; «вік» об’єкту; матеріали з яких створено об’єкт тощо. Важливим аспектом для формування вартості об’єкту є нематеріальні активи, а інтелектуальна власність, що виникає як результат творчого процесу.

Важливу роль в інвестуванні у предмети мистецтва відіграє авторське право. Зокрема, за автором оригінального твору, навіть після його відчуження, залишаються особисті немайнові права на твір, такі як:

  • право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
  • право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
  • право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
  • право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
  • право надати назву твору або залишити його без назви;
  • право присвятити твір особі (особам), події або даті.

Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

Автором може бути передано (відчужено) іншій особі майнові права на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу). Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав.

Якщо примірники твору законним чином введено у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні, допускається подальше відчуження цих примірників без згоди суб’єкта авторського права і без сплати винагороди (вичерпання прав), крім оригіналів творів мистецтва, подальше відчуження яких здійснюється із сплатою винагороди за право слідування.

Залежно від ціни наступного продажу без урахування податків розмір справедливої винагороди (права слідування) становить:

  • 6 відсотків – для ціни продажу, еквівалентної від 50 євро до 3000 євро включно;
  • 5 відсотків – для ціни продажу, еквівалентної від 3000,01 євро до 50 000 євро включно;
  • 3 відсотки – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 50 000,01 євро до 200 000 євро;
  • 1 відсоток – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від  200 000,01 євро до 350 000 євро;
  • 0,5 відсотка – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 350 000,01 євро до 500 000 євро;
  • 0,25 відсотка – для ціни продажу вище еквівалентної 500 000 євро.

Таким чином, придбання артоб’єкту потребує проведення юридичної експертизи у питаннях авторства твору та необхідності здійснення додаткових виплат автору (його спадкоємцям) під час перепродажу твору, що, безперечно, може вплинути на його інвестиційну привабливість.

На окрему увагу в аспекті інвестування у мистецтво заслуговують операції з придбання антикваріатом. Антикварні речі відрізняються від звичайних предметів мистецтва тим, що мають історичну та культурну цінність. Вони можуть бути предметом особливого правового регулювання, включаючи:

  • обмеження на їхній продаж;
  • заборону вивезення за кордон;
  • обов’язкову експертизу автентичності.

Законодавство визначає антикваріат як об’єкти, створені понад 50 років тому, які мають культурну, історичну або мистецьку цінність. Продаж таких об’єктів можливий лише через спеціалізовані установи – аукціони, антикварні магазини або галереї.

Покупець антикваріату має право вимагати у продавця експертний висновок про походження та вартість предмета. Це допоможе уникнути придбання підробки або предмета, на який накладено правові обмеження.

Для фізичних осіб законодавством не передбачено обмежень щодо можливості купівлі картин, скульптур, іконопису, антиквару та прикрас, оскільки, відповідно до положень цивільного кодексу перелічені об’єкти вважаються об’єктами цивільних прав. Однак, у разі, якщо такі об’єкти мають культурну цінність, до них можуть бути застосовані встановлені обмеження щодо ввезення та вивезення.

У свою чергу, для юридичних осіб встановлюється ряд особливостей. Зокрема, для суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність з продажу антиквару встановлюються вимоги, яким мають відповідати такі суб’єкти. Крім того, юридичні особи мають вести облік активів у відповідності до чинного законодавства України.

Таким чином, при інвестуванні в артоб’єкти найголовнішим етапом є перевірка об’єкта та укладення договору з автором, або власником. Саме ці процеси мають найбільший вплив на подальшу реалізацію інвестором прав та зменшення ризиків настання негативних наслідків.

При інвестуванні в антикваріат обов’язково варто вимагати у продавця експерті висновки та дослідження. Висновки допоможуть визначити рівень культурної цінності та відсутності, чи наявності обмежень щодо подальшого розпорядження придбаними активами.

Компанія FEDORYSHYN&PARTNERS здійснює супровід угод, пов’язаних з інвестуванням у артоб’єкти та надає повний спектр послуг у цьому напрямку.

Поділитися в соціальних мережах