Автор: Олександр Федоришин, керуючий партнер F&P
У 2024 році Національне агентство з питань запобігання корупції відновило повні перевірки декларацій суб’єктів декларування, які були зупинені з 22.02.2022.
Насамперед слід зазначити, що під час повних перевірок НАЗК почало використовувати «показник рейтингу ризику декларації» – числовий показник ступеня виявлених невідповідностей (ризиків) у декларації, який складається із суми вагових коефіцієнтів невідповідностей (ризиків), розрахований програмними засобами Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр) за результатами проведеного логічного та арифметичного контролю.
Логічний та арифметичний контроль здійснює система (програмне забезпечення ЛАК) НАЗК, що автоматично перевіряє інформацію зазначену у декларації на відповідність відображеної інформації в реєстрі. Чим більше помилок знайде система, тим вище в рейтингу на повну перевірку опиниться декларація суб’єкта декларування. Тому, для мінімізації ризиків, доцільно використовувати для заповнення декларації довідку, що формується в Реєстрі.
Розберемо кілька ризиків, які часто виявляються у суб’єктів декларування під час повних перевірок.
- Відкрите виконавче провадження.
Маючи багаторічний досвід супроводження процесу повних перевірок декларацій суб’єктів декларування та захисту їх інтересів у судовому та досудовому порядку, можемо зробити висновок, що отримання висновку НАЗК про встановлення недостовірних відомостей є майже 100% у разі, якщо суб’єкт декларування не зазначив інформацію про відкрите виконавче провадження незалежно від статусу суб’єкта декларування у такому виконавчому провадження (боржник чи стягувач).
У такому разі, з метою недопущення притягнення особи до відповідальності через надмірний формалізм, вкрай важливо довести відсутність складу правопорушення суб’єкта декларування.
Саме така справа для юридичної компанії Федоришин та партнери стала першою переможною у 2025 році, оскільки 02.01 адвокати нашої компанії успішно захистили інтереси клієнта в суді, якого звинувачували у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення у зв’язку з ненаданням інформації про відкрите виконавче провадження.
- Інформація про сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху.
Якщо вже сталось так, що Національне агентство почало проводити повну перевірку декларації суб’єкта декларування, варто врахувати, що окрім даних з: Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, ЄДР, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного суднового реєстру України, Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру тощо, НАЗК може отримати доступ до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – система ІПНП).
Із системи ІПНП НАЗК може отримати інформацію про сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху та інформацію про зафіксовані в автоматичному режимі порушення правил дорожнього руху.
Так, у разі сплати суб’єктом декларування штрафу за порушення правил дорожнього руху на транспортному засобі, який не належить такому суб’єкту, декілька разів протягом звітного періоду, НАЗК може виснувати про факт користування суб’єктом декларування транспортним засобом.
- Інформація, отримана під час проведення спеціальної перевірки.
Хоча, спеціальна перевірка проводиться стосовно кандидатів на окремі посади та здійснюється для забезпечення несумісності корупційних практик та публічної служби і, як наслідок, недопуску до посад осіб, які мають активи, що не підтверджені законними доходами, які подали недостовірні документи для призначення, співпрацюють із ворогом тощо. Тобто, спеціальна перевірка має превентивну функцію для недопущення корупційних ризиків.
Однак, НАЗК використовує інформацію, отриману під час здійснення спеціальної перевірки суб’єкта декларування для проведення повної перевірки декларації. Так, у разі встановлення під час спеціальної перевірки певної інформації та не відображення такої інформації в щорічній декларації (наприклад, майна, що перебуває у володінні та / або користуванні, припинення прав на об’єкти тощо) Національне агентство може виснувати про встановлення недостовірних відомостей під час проведення повної перевірки декларації.
- Майно та активи за кордоном.
Неможливо залишити поза увагою міжнародну співпрацю Національного агентства, про яку останнє повідомляє на своїх офіційних ресурсах. Так, НАЗК під час проведення повної перевірки декларації може отримувати інформацію від іноземних органів, що займаються фінансовим моніторингом. У зв’язку з чим, Національне агентство може отримати інформацію з міжнародної системи, зокрема, такої як Egmont Group, яка містить інформацію фінансової розвідки різних країни.
Водночас, НАЗК розширює співпрацю з міжнародними організаціями боротьби з корупцією, зокрема, GRECO, FATF. Така діяльність антикорупційного органу дає можливість при проведенні повної перевірки декларації отримувати відомості про майно та активи суб’єкта декларування за межами України.
- Моніторинг способу життя.
Додатково Національне агентство під час проведення перевірки використовує результати моніторингу способу життя (МСЖ).
МСЖ здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел інформації. Для отримання інформації про суб’єкта декларування в рамках проведення МСЖ, може використовуватись велика кількість інформації, у тому числі, з камер відео нагляду, постів у соціальних мережах, відвідувань готелів та інших місць.
Довідково варто зауважити, що наразі Порядок здійснення МСЖ суб’єктів декларування відповідає вимогам нормативно-правового акту, оскільки пройшов юстування у Міністерстві юстиції України.
Так, підчас здійснення МСЖ Національне агентство може зокрема, але не виключно:
- Перевіряти пересування транспортних засобів та локація їх з іншими транспортними засобами та особами;
- Фіксувати систематичне перебування суб’єкта декларування за адресою. Наприклад, суб’єкт декларування не задекларував особу, з якою проживає у звітному періоді 183 та більше днів. В свою чергу, НАЗК має підтвердження, з камер відео нагляду, розміщених в рамках реалізації проєкту «Безпечне місто» або розміщених іншими суб’єктами, того, що суб’єкт декларування систематично приїздив за певною адресою та перебував там якийсь час, наприклад, з ночівлею, встановивши, що особа з якою контактує суб’єкт декларування проживає за такою адресою, Національне агентство може виснувати, що суб’єкт декларування приховав особу, з якою має спільні обов’язки, пов’язаність спільним побутом, мають, мають спільні права та обов’язки, та не задекларував таку особу у звітному періоді. В даному випадку НАЗК застосовуватиме п. б) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним участині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюб).
- Аналогічним методом для фіксації спільного перебування суб’єкта декларування з іншою особою в рамках проведення МСЖ може слугувати фіксація мобільних пристроїв на одній території, світлини у соціальних мережах та відмітки локацій, придбані квитки в один період часу в одному напрямку, придбані квитки однією особою на користь іншої, перетин кордону на в’їзд та виїзд особами в один той самий або дуже наближений період часу, користування іншою особою майном суб’єкта декларування або його членів сім’ї тощо.
