Податкові реформи в Україні: Аналіз законопроєкту №11416-д

Автор: Олександр Федоришин, керуючий партнер F&P

Податки, як важливий елемент економічної політики, є предметом постійних дебатів у багатьох країнах, і Україна не є винятком. Законопроєкт №11416-д, який вже пройшов перше читання, пропонує низку змін, спрямованих на підвищення податкових ставок. Це включає зростання військового збору, підвищення податків для фізичних осіб — підприємців (ФОП), а також для банків і фінансових установ. Прогнозується, що ці зміни призведуть до значного збільшення доходів державного бюджету в короткостроковій перспективі, проте певні положення викликають серйозні побоювання щодо їхнього впливу на економіку в довгостроковій перспективі.

Ключові положення законопроєкту

Згідно з текстом законопроєкту, пропонується:

1. Підвищення військового збору з 1,5% до 5%.
2. Встановлення військового збору на рівні 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи.
3. Збільшення податків для ФОП першої та другої групи.
4. Авансові внески на АЗС.
5. Підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік.
6. Ставка податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.

Очікується, що ці зміни принесуть 58 млрд грн до державного бюджету у 2024 році і 137 млрд грн у 2025 році. Враховуючи дефіцит бюджету, це підвищення податків виглядає необхідним, однак необхідно пам’ятати про ризики, які можуть виникнути через можливі негативні економічні наслідки.

Аналіз законопроекту та негативні економічні наслідки

1. Підвищення військового збору: Одним із найсуперечливіших аспектів є збільшення військового збору. Підвищення на 3,5% може мати деструктивний вплив на економіку, зокрема на фонд оплати праці. За оцінками ОЕСР, такі податки є одним з найбільш шкідливих для економічного зростання, оскільки стимулюють переведення бізнесу в тіньовий сектор. В Україні вже близько 3 млн людей працюють неофіційно, а ще 2 млн отримують частину заробітної плати “в конвертах”. Підвищення військового збору може ще більше посилити ці тенденції.
2. Підвищення податків для малого та середнього бізнесу: Подібні кроки можуть привести до збільшення податкового навантаження на вже уразливий малий бізнес, що в умовах кризи та війни є надзвичайно чутливим. В результаті цього може зменшитися попит, а також стимул до розвитку нових підприємств, що може загальмувати економічне зростання.
3. Підвищення податків для банків: Пропозиція підвищити ставку податку на прибуток для банків до 50% має своє пояснення в необхідності покрити дефіцит бюджету, але може призвести до проблем з капіталом у державних банків. Це вимагатиме додаткових витрат на докапіталізацію, що може зрештою знівелювати додаткові надходження від підвищених податків.
4. Необхідність детінізації економіки: Одним із ключових моментів є відсутність належної детінізації економіки перед підвищенням податків. Відсутність реального контролю за тіньовим сектором робить такі зміни малоефективними в довгостроковій перспективі.

Альтернативи та можливі рішення

1. Підвищення ПДВ як альтернатива збільшенню військового збору: Один з можливих варіантів для забезпечення додаткових надходжень — це підвищення ставки ПДВ. 1% ПДВ може принести до бюджету 45,6 млрд грн, що є значно більше, ніж очікувані доходи від підвищення військового збору. Такий підхід дозволяє рівномірно розподілити податкове навантаження серед усіх платників податків, що буде менш шкідливо для економіки, ніж підвищення збору на фонд оплати праці.
2. Оподаткування криптоактивів: Іншим варіантом є розвиток ринку криптовалют, що в Україні набуває популярності. Згідно з даними, 12,7% населення має криптовалюту, що є значною кількістю. Враховуючи цей факт, законодавчі зміни, спрямовані на оподаткування криптовалют, могли б стати додатковим джерелом доходів для бюджету.
3. Запуск програм підтримки малого бізнесу: Додатково до податкових змін варто ввести програми підтримки малого та середнього бізнесу, щоб компенсувати їм підвищене податкове навантаження. Це може включати зниження певних податків або надання пільгових умов для підприємців у критичних сферах.

Рекомендації

До другого читання законопроєкту необхідно знайти компроміс між державою та бізнесом, а також врахувати зауваження міжнародних партнерів і експертів. Особливу увагу слід приділити питанням детінізації економіки та механізмам контролю за дотриманням податкового законодавства, щоб уникнути небажаних наслідків для економіки в довгостроковій перспективі.

Замість підвищення військового збору та додаткового тиску на бізнес, варто розглянути інші механізми поповнення бюджету, які не призведуть до значних економічних втрат і сприятимуть розвитку національної економіки.