Автор: Альона Євтушенко, юристка F&P
Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі – Закон № 2473-VIII).
Валютний контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності передбачає суворе дотримання граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Порушення цих строків може призвести до нарахування пені відповідно до ст. 13 Закону № 2473-VIII.
Проте в низці випадків платник податків може уникнути відповідальності або оскаржити нараховану пеню. Такі випадки будуть розглянуті у цій статті.
За змістом Закону № 2473-VIII Національний банк України, у визначеному ним порядку, здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до п. 21 Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019, граничний строк розрахунків за експортними та імпортними операціями становить 180 календарних днів.
Контроль за дотриманням строків розрахунків покладається на:
- банки, що здійснюють валютний нагляд за операціями клієнтів (відповідно до Інструкції НБУ №7);
- Державну податкову службу України (ДПСУ), яка проводить перевірки та стягує пеню у разі порушень.
Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
- операцією резидента з експорту товарів, якщо розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі порушення строку розрахунків податкові органи нараховують пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення. При цьому загальний розмір пені не може перевищувати суму заборгованості за контрактом.
У випадку об’єктивної неможливості виконання контракту у 180-денний строк, законодавство передбачає можливість продовження граничних строків розрахунків. Вирішення питання про продовження або відмову у такому продовженні належить до компетенції Міністерства економіки України та регулюється постановою КМУ від 13.02.2019 № 104.
Міністерство економіки України видає висновок щодо окремих операцій з експорту та імпорту товарів, які здійснюються резидентами. Це стосується операцій, які виникають під час виконання наступних видів ЗЕД-контрактів:
- Виробнича кооперація – постачання сировини, деталей, комплектуючих, необхідних для виробництва кінцевої продукції.
- Консигнація – реалізація товарів через консигнатора, який продає їх зі складу від свого імені за винагороду.
- Будівництво – постачання будівельних матеріалів, обладнання та техніки для виконання будівельних робіт.
- Тендерна поставка – постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних тендерів.
- Гарантійне обслуговування – експорт товарів із поетапною оплатою після перевірки, монтажу та закінчення гарантійного періоду.
- Поставка складної техніки – імпорт обладнання частинами, яке потребує монтажу, налаштування та гарантійного обслуговування, а також товарів із тривалим терміном виготовлення та доставки (понад 180 днів).
- Поставка товарів спеціального призначення – міжнародні поставки військових товарів, природного газу та його транзит з остаточними розрахунками після підписання відповідних актів.
Заява про продовження строків має бути подана не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Строк продовження розрахунків обчислюється з дня закінчення граничного строку aбo строку, установленого відповідно до висновку Мінекономіки, виданого раніше за цією операцією.
Незважаючи на існування механізму продовження строків розрахунків, на практиці, у переважній більшості випадків, Мінекономіки відмовляє у продовженні граничних строків розрахунків.
У такому випадку у суб’єкта господарювання залишається можливість зупинити нарахування пені двома способами:
- надання контролюючому органу підтвердження неможливості виконання ЗЕД-контракту у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин,
Частиною другою ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Підтвердженням існування форс-мажорних обставин має бути довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
- надання контролюючому органу доказів прийняття судом до розгляду позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Таким чином, для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за ЗЕД-контрактом недостатньо надати документи, що стосуються відкриття провадження у справі, а й, надалі, потрібно отримати судове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості з нерезидента.
Оскарження пені за порушення строків валютних розрахунків є важливим механізмом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Оскарження рішення про нарахування пені може здійснюватися в адміністративному порядку (шляхом подання скарги до ДПС) або через суд. Важливим є своєчасне подання заперечень із належними доказами, що підтверджують обґрунтованість вимог платника податків.
Таким чином, платники податків, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, повинні не лише уважно стежити за дотриманням строків валютних розрахунків, а й знати свої права у разі необґрунтованого нарахування пені. Використання правових механізмів захисту, якими володіє компанія FEDORYSHYN&PARTNERS дозволяє зменшити фінансові ризики та уникнути безпідставних санкцій з боку контролюючих органів.
